Роздуми над Першим читанням на четвер ХVІІІ Звичайного тижня, рік І
Тими днями сини Ізраїля прийшли цілою громадою у Сін-пустиню першого місяця, і народ зупинився у Кадеші. Там померла Міріам, і там її поховано.
А що не було води для громади, зібрались вони проти Мойсея та Аарона, і став народ сваритися з Мойсеєм та промовляти: «От, коли б ми сконали тоді, як то повмирали брати наші перед лицем Господа! І навіщо привели ви громаду Господню в оцю пустелю, – щоб і нам тут загинути, і скотині нашій? І навіщо вивели ви нас із Єгипту, – щоб завести нас в оце погане місце, де немає ні землі на сівбу, ні смоківниць, ні винограду, ні гранатів, ні питної води».
Пішли отож Мойсей та Аарон від громади до входу в Намет Зустрічі і впали обличчям до землі; і з’явилась їм слава Господня. І сказав Господь до Мойсея: «Візьми жезл та збери громаду, ти й твій брат Аарон, і на очах їхніх промовите до скелі, і вона дасть вам воду; виведете їм воду зі скелі, і напоїш громаду та їхню скотину».
Узяв Мойсей жезл з-перед Господа, як Він повелів йому. І зібрав Мойсей з Аароном громаду перед скелею, і сказав їм: «Слухайте, бунтівники, чи добудемо вам із цієї скелі воду?» І звів Мойсей руку і вдарив жезлом об скелю двічі; і линула сила води, і напилася громада й скотина.
Господь же сказав Мойсеєві та Аарону: «За те, що ви не вірили Мені, коли треба було показати Мою святість в очах Ізраїля, не введете ви цю громаду в землю, що її Я дав їм». Це вода Мериви, де сини Ізраїля ремствували на Господа, і Він явив їм свою святість.
Чис 20,1-13
Правду кажучи, біблісти провадять довговікову суперечку: в чому ж полягала провина Мойсея та Аарона? Гіпотез є кілька, але вони залишаться гіпотезами. Провідники Ізраїля все ж таки згрішили, не були винятком. Бо вони — люди. Апостол Петро із Євангелія — теж людина…
Навіть найбільші святі мають свої слабкості. Більш того, вони ще чутливіші до гріха, а тому часто почува.ться найбільшими грішниками на землі. Певні наслідки своїх помилкових виборів несуть на собі й святі. Гірше, якщо людина не відчуває провини, коли повністю собою задоволена. Бо з чого тоді навертатися?
Господи, нехай мій гріх не зведе мене зі шляху до обіцяної вічності. І не дай мені зламатися гріховністю інших.
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія
фінансово.
Щиро дякуємо!
