Йоан Павло ІІ мистецьки — в чому йому допомагала акторська освіта — користувався мовою тіла. Ці жести багато хто береже надалі у пам’ті.
Кароль Войтила, обраний на Папу Римського 16 жовтня 1978 року, славився (зокрема) талантом до вивчення іноземних мов. Під час паломництв до різних країн на різних континентах, промовляючи до молоді різних народів на Всесвітніх днях молоді, він старався бути близьким до них — також і розмовляючи їхньою рідною мовою.
Однак є ще одна мова, універсальна і якнайбільше сповнена вираження любові Бога до людини. Бо любов це завжди таємниця, а в цьому разі — з великої літери. Йоан Павло ІІ уміло використовував мову тіла.
Цей аспект комунікації колись привернув увагу Януша Понєвєрського. Він є, серед іншого, співредактором «Вибраних творів Йоана Павла ІІ», автором книжки «Понтифікат» і маленької книжечки 2006 року видання «Жести Йоана Павла ІІ». Він знав папу, уважно спостерігав за ним і захоплювався тим, що було недосказане, хоча прекрасно зрозуміле для тих, хто слухав. Зрозуміле як для високоосвічених, так і для неграмотних, чи в Європі, чи в Азії, чи в Африці, хто зустрічався з ним «наживо» чи бачив по телевізору.
Мене зацікавила думка укласти «міні-каталог» невербальної мови папи Войтили. Я розмовляла про це з кількома людьми, які знали Йоана Павла ІІ особисто. Вони донині прекрасно пам’ятають не тільки його великі жести, але й те, як він брав за руку, як обіймав, благословляв. А насамперед — його незвичайний погляд. Це все — частинки body language.
Невербальна комунікація — це жестикуляція (рухи рук, голови, корпусу тіла тощо), міміска і вираз обличчя (наприклад, усмішка чи гримаса відрази), дотик і фізичний контакт (потиск руки, поцілунок у чоло, щоку, або… у перстень!), відстань у просторі (дистанція до другої людини свідчить про рівень близькості), зоровий контакт і обмін поглядами (час і напрямок погляду, уникання погляду), позиція тіла (наприклад, вклякання, схиляння до когось), невербальні аспекти мови (інтонація голосу, акценти тощо). Невербальні повідомлення можуть переказувати окремі значення, такі як, скажімо, жест «па-па» замість «до побачення». Вони ілюструють слова, підкреслюють їхній сенс, як, наприклад, розкриті обійми, усмішка разом із привітанням: «Добре, що ви приїхали». Ну і вони прекрасно виражають емоції. Невербальні повідомлення більш спонтанні, неусвідомлені (рум’янець на щоках і т.д.), інстинктивні.
В ситуації суперечності між вербальним і невербальним повідомленням достовірнішою для адресата є мова тіла. Якщо тато каже до сина «Я тебе слухаю», але при цьому читає газету, не дивлячись дитині в очі, а до того ж відсувається, — то якому значенню цього повідомлення ви повірите?
Невербальні повідомлення — також багатозначніші. Гнів може бути виражений жестикуляцією або тишею. Сльози можуть бути знаком радості або розпачу. Тому варто добре усвідомлювати те, що ми повідомляємо. Завдяки фотографіям та відеозаписам із Йоаном Павлом ІІ ми можемо повертатися до його жестів та усмішки, навчаючись від нього провадження діалогу зі світом. Мова тіла — це не лише доповнення до його проповідей чи промов. Він нею свідчив про любов. Йому була чужа ненависть. Мова його тіла показує, що він із повагою ставився до інших, шукаючи порозуміння.
Минає вже 41-й рік від обрання Кароля Войтили на Папу Римського. Білий дим, на який усі чекали, — це теж невербальний знак. Знаком була і розгорнута Біблія на його труні під час похорону, яку рвучко перелистував вітер, — аж поки закрив…
Пам’ятаймо про те, що є поміж чи поза словами. Про жести любові, про ніжність, про усмішку до іншого. Сам Бог користується не тільки словами, але й людським тілом. Хіба Ісус на хресті не є якнайбільш достовірним знаком любові Бога до створіння, загрузлого в гріхах?
Ось 12 прикладів мови тіла святого папи. А які з них пам’ятаєте ви?
1.Цілування землі
Так розпочиналися його паломництва — поцілунком землі, на яку він ступав. Уперше Папа Войтила виконав цей жест ще не бувши Папою. Ще коли став вікарієм парафії в Неговіцах. Весь світ він сприймав як одну велику парафію та вівтар, що його священник цілує перед початком Євхаристії.
2.Розкриті обійми
Йоан Павло ІІ розкладав і високо підносив руки. Це не тільки жест розкритих обіймів — знак відкритості та прийняття іншої людини. Це також подеколи знак прославлення Бога.
3.Переступання порогу
Він переступав пороги храмів інших християнських конфесій, а також нехристиянських релігій (зокрема, синагоги та мечеті). Це знак поваги, приязні та діалогу.
4.Жестикуляція
Під час проповідей, зокрема на польових вівтарях, наприклад, на стадіонах, — для підсилення змісту проповіді.
5.Покласти руку на голову
Жест батьківства, батьківської любові, переказування Святого Духа, а також жест благословення.
6.Обійми для дітей
Папа притуляв дітей, брав їх на руки, обіймав. Це прояв ніжності та вираження «позиції Доброго Пастиря», а також — знак того, що найменші й найслабші не залишаються непоміченими.
7.Усмішка
Радість життя і заохочення до контакту; любов; почуття гумору.
8.Катання на лижах
Досі папи такого не робили! Це був знак фізичної вправності, радості тілесного життя. А водночас — повноцінне ствердження того, що Папа Римський — така сама нормальна людина, не похмурий релігійний фанатик.
9.Погляд
Йоан Павло ІІ дивився людям в очі. Завдяки цьому кожен мав враження, що Папа (а з ним часто і сам Ісус) звертається до нього особисто. Погляд його був уважний, глибокий і обнадійливий.
10.Розмови з «папського вікна»
Йоан Павло ІІ часто розмовляв із молоддю, також і жартував. «Папське вікно» у палаці архієпископів Краківських було знаком його близькості й людяності.
11.Самотня молитва навколішках
Вираження глибоких стосунків із Богом, покори і довіри.
12.Притулення хреста
Коли папа вже був такий старий і хворий, що не міг сам узяти участь у Хресній дорозі 2005 року, він обійняв хрест і притулився до нього — як знак єдності з Христом Замученим, знак жертвування себе.
Переклад CREDO за: Малґожата Більська, Aleteia