Народитися у Віфлеємі

Віфлеєм (Вифлеєм, Бейт-Лахм — «Дім Хліба»), місто, де народився Христос. Там діє католицький пологовий будинок, який надає унікальне для палестинських територій медичне обслуговування, а також поширює послання загального миру, виходячи за рамки своїх медичних завдань.

Перед імпозантним будинком пологового центру Святого Сімейства видніє дороговказ, який вказує шлях до базиліки Різдва Христового, розташованої неподалік. Як і протягом року, так і з наближенням Різдва на вулицях палестинського міста видно паломників з різних частин світу, що прямують до місця, де народився Христос. У коридорах лікарні, спорудженої 1882 року сестрами Згромадження Дочок Милосердя св.Вікентія де Поля, атмосфера спокійніша, ніж на вулицях, що ведуть до базиліки, пише Vatican News.

Вже від народження першої дитини в цьому пологовому будинку в 1990 році він став найважливішим в усій сучасній Палестині. Під адміністрацією французького відділення Мальтійського Ордену структура надає найкраще в регіоні медичне обслуговування вагітним жінкам і новонародженим. Відділ педіатрії та неонатології, відкритий 2013 року, нічим не поступається найкращим лікарням світу. Попри те, що це місце пов’язане з відомими євангельськими подіями, народитися у Віфлеємі не завжди означає народитися під щасливою зіркою. Місцева система охорони здоров’я слабка. Вона перебуває під опікою палестинської влади, яка зазнає численних труднощів у складному політичному контексті.

«Завжди є місце»

Щоденне життя палестинців невеселе, бо надія на мир із сусіднім Ізраїлем здається недосяжною мрією. Єрусалим розташований тільки вісім кілометрів звідси, але це святе місто ще ніколи не виглядало таким далеким.

«Перевірки безпеки належать до щоденної рутини й на пропускних пунктах люди стоять у чергах від п’ятої години ранку, щоби вчасно прибути на роботу», — розповідає директор пологового будинку Дені Севест. У минулому — офіцер французької армії, Дені Севест оселився з дружиною у Віфлеємі п’ять років тому. Бувши військовим, він керував операціями розмінування в Малі й Афганістані, а тепер керує медичним закладом, що має 140 працівників.

«У нас завжди є місце», — зазначає він. Деякі жінки, перш ніж прибути сюди для пологів, мусять знести багато годин їзди автомобілем і пройти прискіпливі перевірки ізраїльського війська на пропускних пунктах. Але тут їх завжди гостинно приймають. Більшість із них — мусульманки. Новонароджені, загорнуті в пледики з мальтійським хрестом, отримують необхідний догляд.

«Якщо на це Божа воля, то звідси розпочнеться мир»

Коли виникають ускладнення, медичний заклад надає також педіатричне лікування. «Ми — благодійна лікарня», — зазначає Дені Севест. Основне завдання цієї структури — надавати якісне медичне обслуговування при пологах, незалежно від релігійної приналежності й економічної спроможності. В лікарні працює також соціальний працівник, який розглядає ситуації найбідніших сімей. Деякі з них роблять тільки символічний внесок за послуги.

56% персоналу лікарні — християни, що значно перевищує відсоток християн серед палестинського населення. Але тут ніхто не звертає увагу на те, чи породіллі носять хіджаб, а чи хрестик на шиї. Саме ця відкритість, окрім якості медичного догляду, спонукає багатьох жінок тут народжувати своїх немовлят. «Народити тут дитину це щось особливе», — каже Бутейна, тримаючи на руках дводенного сина Алі. Для цієї 28-річної мусульманки Віфлеєм — це місто Христа, який згаданий у Корані як пророк. Лікарня Святого Сімейства — це оазис миру.

«Політики будують стіни; лікарі відкривають серця»

Репутація палестинської лікарні зростає. Її лікарі, всі з них — палестинці, навчалися за кордоном: у Франції, США та в Україні. Дві медсестри проходили практику в педіатричній лікарні Дитятка Ісуса в Римі. «На прохання Ватикану вони потім проводили курси для місцевого персоналу», — усміхаючись, гордо розповідає Дені Севест. Колишній військовий часто наголошує, що «політики будують стіни, а лікарі відкривають серця». Це є протиотрутою від будь-яких песимістичних настроїв.

У кімнаті для передчасно народжених дітей 20-річна Іман пильнує свою донечку Жулан. Відразу після народження, чотири місяці тому, дитинка важила тільки 830 грамів. Велике розп’яття прикрашає кімнату, де встановлено дев’ять спеціальних інкубаторів для новонароджених. Щодня молода мама долає нелегкий шлях із Хеврона, розташованого за 25 км від Віфлеєма. Після восьми місяців відділ інтенсивної терапії для новонароджених зробив чудо: Жулан тепер важить 2,5 кг, хоча їй потрібно ще пройти нейрохірургічне втручання в одній з лікарень Єрусалима.

Чудо Князя Миру

На подвір’ї лікарні перед каплицею височіє статуя Пречистої Діви Марії. Вночі статуя освітлена і здається, що своїм материнським поглядом вона чуває над містом, так само, як Марія над яслами. В саду ростуть оливкові дерева — символ миру. Поруч молода французька практикантка розмовляє з палестинським лікарем. Мажулєн, яка минулого року провела тут декілька місяців в інтернатурі, зазначає, що її родичі й друзі усміхаються, коли чують, що вона працювала в пологовому будинку у Віфлеємі. «Лікарня Святого Сімейства — це насправді християнське місце, — зазначає вона, — бо ми недалеко від місця народження Христа; але насамперед це послання миру, й вона представляє все палестинське суспільство. Ми бачимо дітей, що народжуються, та їхні сім’ї. Ми бачимо також, яким є становище жінок».

У пологовому будинку Різдво святкують тричі: 25 грудня для католиків, 6 січня для православних і 19 січня для вірмен. Три причини для того, щоб радісно святкувати народження Христа.

Під час відвідин лікарні Дені Севест розповів про випадок, який йому запам’ятався і який цінніший від багатьох промов. «Нам вдалося відправити одну дитину до Тель-Авіва під час єврейського свята Йом-Кіпур, коли все було зачинено. Дитя потребувало термінової операції на відкритому серці. Вони скликали групу лікарів-спеціалістів і послали за дитиною спеціалізований транспортний засіб». Директор пологового будинку розповідає також про ізраїльських солдатів, які на пропускному пункті допомогли переправити новонароджену дитину. Хоч цього, може, й не видно на перший погляд, але чудо Князя Миру проявляється саме в таких маленьких життєвих епізодах.