Він довго роздумував про єдність християн, і зрештою завдяки видінню віднайшов її у Католицькій Церкві.
Саїт Джозеф, засновник активного позаконфесійного руху в Індії, повернувся до віри Вселенської Церкви після того, як понад десятиліття був п’ятдесятницьким пастором і мандрівним проповідником.
36-річний зараз Саїт Джозеф народився у католицькій сім’ї. Коли йому було 16, його батьки покинули Церкву, щоб долучитися до «Асамблеї Бога» — п’ятдесятницької спільноти, що постала 1914 року в США, об’єднавши різні спільноти цієї течії протестантизму. Джозеф відчув покликання стати проповідником. Уже в 19 років він виголошував проповіді перед невеликими зібраннями в Кералі.
Юнак вивчав протестантську теологію і став пастором спільноти «Асамблеї Бога». Деякий час викладав у протестантській семінарії та почав подорожувати, щоб проповідувати. 2011 року заснував «Всесвітній союз благодаті», який очолював кілька років, перш ніж відкрив, що єдність, якої він так шукав, можна знайти у тій-такі Католицькій Церкві, яку його сім’я покинула.
Саїт Джозеф разом із сім’єю та майже 50 членами свого руху був прийнятий у спільноту Вселенської Церкви 21 грудня 2019 року в кафедральному соборі Пресвятої Богородиці в Пуналурі, що на півдні Індії, у штаті Керала. Разом із ним його спільнота з п’ятдесятницької стала католицькою, тож її члени мали вирішувати, чи надалі хочуть у ній перебувати.
До цієї групи належали християни різних течій, передусім протестанти і православні. Не бракувало там і нехристиян, людей з індуїстських релігій, а також з ісламу. Загалом їх налічувалося близько 2 млн у 30 країнах, оскільки зустрічі та повчання транслювалися по телебаченню.
— Ті, які не бажатимуть приналежності до групи в межах її нової, католицької сутності, повернуться до своїх «материнських церков», але є також чимало інших, які хочуть приєднатися до Католицької Церкви, — каже кармеліт о.Прасад Теруват OCD, призначений бути душпастирем нової групи.
У розмові з CNA Саїт Джозеф сказав, що заснував Grace Community Global, коли викладав у протестантській семінарії. Ствердив, що «бачить відмінність між католицькою теологією і протестантською» завдяки своєму навчанню, зокрема в галузі ранньої історії Церкви.
«Новоповернений» католик розповідає, що він багато думав над ідеєю єдності християн і заснував позаконфесійну групу, цілеспрямовано називаючи її «спільнотою», а не конфесією чи новою «Церквою». Більш-менш у той час, коли він закладав спільноту, маючи 28 років, Джозеф також мав сильний досвід на молитві. Він побачив видіння Христа розіп’ятого і вівтар, який, на його переконання, об’являв йому істину про те, що Христос вистраждав на хресті, а також про Його присутність у Євхаристії.
«Як протестантський пастор, я не міг “переварити” цей образ» (вівтаря), — сказав Саїт Джозеф, зазначаючи, що він замислювався, навіщо Бог йому це показує. Цей досвід залишив йому «велику відвагу молитися за хворих», що привело його до початку служіння зцілення.
«Вивчення історії Церкви схилило мене наново продумати переконання, які я мав. Тоді… теологічна, доктринальна єдність схиляла мене до іншого мислення про католицизм і католицьку теологію. Отож, мої теологічні переконання зробили так, що я повернувся до католицизму і Католицької Церкви», — сказав він.
Саїт Джозеф стверджує, що в протестантській історії є «провал», який можна заповнити тільки через приналежність до Апостольської Церкви.
Фото: facebook.com/sajithbrother