Засновник Спільноти св. Егідія критикує замикання храмів через вірус

Фото: Il Gazzettino

Засновник Спільноти св.Егідія професор Андреа Рікарді розкритикував замикання храмів як засіб запобігання коронавірусній інфекції.

В коментарі для туринського щоденного видання «La Stampa» професор Рікарді сказав: «Закрити ці храми в північній Італії, скасувати Святі Меси, похорони тільки в колі найближчої сім’ї, та інші подібні дії викликали у мене певну гіркоту. Я не фахівець в епідеміології, але чи ми насправді маємо такий сильний ризик, що мусимо давати собі раду без спільного релігійного життя? Обережність корисна, але, може, нас захопив великий протагоніст наших часів — страх».

Італійський історик навів дослідження американського соціолога Родні Старка стосовно поведінки ранніх християн під час епідемій. За Старком, така поведінка була одним із вирішальних чинників розвитку християнства у ранні століття. Християни не були як погани, що втікали з міста й від інших, вони радше відвідували одні одних і підтримували, — мотивовані вірою, молилися разом і ховали померлих. З огляду на цю сумлінну підтримку, як і з огляду на зв’язок у спільнотах, із тих, хто вижив, більшість становили охрещені. «Часи змінюються», — сказав у цьому контексті засновник Сант-Еджідіо, і додав: «Однак найсучасніші засоби, пов’язані з коронавірусом, схоже, опошлюють церковний простір, і цим самим викривають ментальність тих, хто править».

У своєму коментарі стосовно північної Італії Андреа Рікарді нагадав, що магазини, супермаркети і кав’ярні залишились відчиненими, також і публічний транспорт ходить. «І все в порядку. А от місця культу оцінено майже як театри і кіно, які належить замкнути. Храми могли би бути відкриті, але без спільної молитви. Треба запитати себе, а яку ж небезпеку несуть у собі Святі Меси у робочі дні, в яких бере участь жменька людей, напевно менше, ніж у поїзді метро чи в супермаркеті». Професор нагадав, що Святі Меси в робочі дні дозволено тільки в регіоні Емілія-Романья.

Андреа Рікарді назвав нинішню ситуацію «сильним сигналом страху», а також — вираженням того, що Церкву звели до рівня громадської організації. Він підкреслив, що місця культу це не тільки «ризиковані місця зустрічей», але також місця духа. «Місця, які дають надію і розражу в тяжкі часи, нагадують, що не вийде врятуватися самому», — написав він.

Засновник Спільноти св.Егідія нагадав про св.Карла Борромео, який, бувши єпископом Міланським, відвідував хворих під час епідемії чуми в столиці Ломбардії у 1576-1577 роках, молився з людом і очолив процесію босоніж. «Спільна молитва в Церкві безсумнівно приносить надію і почуття солідарності», — зазначив Рікарді, додаючи, що «всі знають, як сильна духовна мотивація допомагає противитися хворобі».