Коментарі

«Лєна і Тамара» це не просто образа вінничан і українців загалом. Це «інформаційні кола»

12 Березня 2020, 09:21 1472


Останніми днями різними ЗМІ та соцмережами прокотилася хвиля обурень «Лєною і Тамарою», які скоїли акт вандалізму, надряпавши свої імена на фресці Рафаеля «Афінська школа». Цей випадок детально розглянула Вежа.

Багато всеукраїнських видань зробили публікації з клікбейтними заголовками, місцеві видання — і поготів, тобто майже всі. Твердження в багатьох матеріалах — безапеляційні: «громадянки України», «здійснили акт вандалізму», «мешканки Вінниці», «наруга» і так далі.

Це, звісно, викликало купу обурення від читачів «фактом скоєного», масу коментарів, лайків та репостів. Чого в принципі більшість медійників і прагнула. Загальне охоплення аудиторії цими повідомленнями вочевидь вимірюється сотнями тисяч, якщо не мільйонами.

 

 

 

 

Проте вся історія була побудована на одному відео з Фейсбука. Опублікованим із сумнівного акаунта, жодних дат зйомки, інформації про автора, якихось додаткових коментарів у «джерелі» не вказано. Як і у всіх цих «новинах» про «акт вандалізму громадянок України у Ватикані».

Водночас достатньо кількох хвилин, щоб у відкритих джерелах дізнатися: ця «новина» з’являлась ще у 2015 роціпотім у 2019, і зазвичай — або з російських ЖЖ, або з сайтів типу проросійської strana.ua чи армії традиційних поширювачів фейків на кшталт facenews і подібне. 

Пригнічує те, що, судячи з усього, ніхто навіть не намагався перевірити інформацію. Навмисно чи ні.

Так, цілком вірогідно, що на фресках щось могли написати вінничанки. Можливо, вони могли це зробити навіть й у 2020-му році, а не тільки в 2015-му. Це могли зробити і криворіжці, наприклад, а також — мешканки Тульской області чи штату Оклахома.

Проте це зовсім не означає, що на підставі одного окремого відео, без жодного контексту, а лише з огляду на один його кадр, можна робити такі висновки і подавати їх як твердження. 

Що «громадянки України» вчинили «вандалізм у храмі», ще й у Ватикані. Та ще й вінничанки.

…Завтра на Фейсбуку може з’явитися відео, на якому голий чоловік залазить на дерево, кричить «Це Крижопіль!» і смішно падає. Відео хтось підхопить, воно розлетиться соцмережами, а на ранок ЗМІ зроблять новину «В Крижополі голий чоловік упав з дерева», «С крижопольських дєрєвьєв началі падать голиє мужчіни» тощо.

Післязавтра хтось знайде або зробить ще якийсь напис у будь-якому куточку світу — в храмі на Афоні, на Єгипетських пірамідах або на картонній коробці в Лас Вегасі, — зніме про це відео і грамотно поширить у соцмережах. І на вихідних ми читатимемо про черговий «акт вандалізму громадян України».

Відповідно, з такою інфокультурою, більшість споживачів цієї інформації навіть не задумаються: хто автор такого відео — реальний очевидець чи рандомний трудящий з Ольгино? Чи #какаяразніца?

Дуже хочеться сподіватися, що в усіх нас безперервно розвивається критичне мислення і звичка ставити будь-яку інформацію під сумнів. Проте хотілося б, щоб така звичка було й у тих, хто професійно займається продукуванням та розповсюдженням інформації.

Тому що сьогодні це — «невинні» фейки «з Ватикану», а завтра вони можуть бути з фронту, вулиці Банкової чи з будь-якого іншого місця планети. І ми так само зможемо в це відразу повірити, бо ж «в інтернеті пишуть».

 

Від редакції CREDO:

Перша поява «шок-інформації» про Лєну і Тамару в засобах масової інформації зафіксована у 2015 році, й відтоді вона «ходить колами», час від часу спливаючи нагору, залежно від настроїв інтернавтів — на що вони реагують у цей конкретний час. Однак сама поява напису — набагато давніша. Так, наприклад, Мар’яна Карапінка бачила цей «культурний слід» на рафаелівській фресці ще під час своїх відвідин Ватикану у 2012 році. «Але на цих стінах розписалися не лише вони. Кожен хоче вляпатися в історію», — зазначила Мар’яна.

Ми маємо справу не просто з «вкидом», а з «інформаційними колами», які можна сприймати також як повторну маніпуляцію. Чому серед основних джерел поширення, як і в минулі рази, стоять назви російських сайтів-фейкоробів? І кому знову потрібно виставити українців недолугими вандалами.

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Рим
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: