«Якщо в цій ситуації я, 54-річний, не буду біля хворих, то навіщо тоді моє священство», — каже настоятель із Бергамо. День і ніч він перебуває разом із хворими і персоналом. Такої підтримки духа та особистого свідчення люди зараз дуже потребують.
Життя в суворому карантині з дотриманням заборони виходити з дому — це сучасний вимір заповіді любові до ближнього: «Те, що здається нам обмеженням нашої свободи, насправді — вираження любові до іншої людини», — каже санітарний директор лікарні в Бергамо. Останніми тижнями цей регіон є центром епідемії коронавірусу в Італії з найбільшої кількістю заражених та померлих.
Надто довго легковажно ставилися до попереджень
Доктор Массімо Кастольді зізнається, що всі лікарні цільового призначення переживають справжню облогу і місць постійно бракує. «У нашому відділенні на повну потужність працюють два відділення інтенсивної терапії та додаткове відділення вентиляції легень. Це наслідок того, що надто довго легковажили попередженнями і гадали, що вірус нас не зачепить», — каже Кастольді. Він стверджує, що кількість хворих лікарів і медсестер постійно зростає, на що впливає, зокрема, брак засобів безпеки, і починає бракувати персоналу. Санітарний директор із Бергамо з надією додає:
«Однак люди не дозволяють нам здаватися. Вони доставляють змученим медикам піцу, організували збір пожертв для нашої лікарні, з яких купують нам маски та халати. Також разом із місцевим Карітасом оплачують перебування в готелі людям, які одужали, але й надалі повинні залишатися на карантині і не мають для цього умов удома».
«Ми просимо наших мешканців проявляти близькість, тримаючи дистанцію. Життя в суворому карантині з дотриманням заборони виходити з дому — це сучасний вимір заповіді любові до ближнього. Ми, медики, робимо все можливе, щоби ніхто з хворих, яких не можна зараз відвідувати, не почувалися самотніми», — каже Массімо Кастольді.
Усі починають молитися
Він розповів, що «зараз навіть люди, які називають себе невіруючими, починають молитися по-своєму».
— Така підтримка на дусі надзвичайно важлива. Донедавна з нами був 82-річний отець Енніо, який був для нас скелею. Зараз замість нього настоятель із Бергамо, який каже: «Якщо в цій ситуації я, 54-річний, не буду біля хворих, то навіщо тоді моє священство?» День і ніч він разом із хворими та персоналом. А оскільки за освітою він хімік, то зробив для нас домашню рідину для дезінфекції. Такої підтримки духа та особистого свідчення ми зараз дуже потребуємо, — підкреслив лікар із Бергамо.
Переклад CREDO за матеріалами: Aleteia