Чи можна християнам вірити в астрологію та гороскопи?
На запитання відповідає Vatican News:
Спочатку слово «астрологія» було синонімом «астрономії» — науки про зірки. Ці два слова вживалися в одному значенні аж до першого століття християнської ери і навіть пізніше.
Сьогодні ж астрологія позначає сукупність практик, які претендують на вивчення різних впливів небесних тіл на людину, які нібито визначають риси її характеру, її рішення і дії, а також історичні події.
Колискою астрології був Вавилон: про це свідчать тисячі глиняних дощечок ассирійського царя Ашшурбаніпала (VII століття до Р.Х.). З Ассирії астрологія поширилася до Персії, Індії, Китаю, а пізніше проникла в Грецію і Рим.
Римська імперія, а потім Церква активно боролися з астрологічними практиками. Астрологія знову розцвіла в Середні віки, передовсім завдяки арабам.
Аж до XVIII століття астрологія була широко популярна і практикувалася в основному серед простого люду.
І в наші дні у неї чимало шанувальників, судячи з віри у гороскопи і тому, яка важливість надається їхнім прогнозас.
Астрологія — це стародавній метод ворожби. Від початку Церква засуджувала цю практику. Толедский собор постановив: «Якщо хто-небудь думає, що потрібно вірити астрології, нехай буде йому анафема». Собор мав на увазі досить поширений менталітет, згідно з яким людські дії слід приписувати зіркам, а в кінцевому рахунку — Богу. Тим самим заперечувалася вільна воля людини. Святий Августин писав з цього приводу: «Астрологи претендують на те, що на небесах знаходиться неминуча причина гріха: чи то Венера, Сатурн або Марс, які змусили нас зробити те чи інше, щоб виправдати людину, плоть і кров з пихатою трухою, і звинуватити Того, Хто створив і тримає небо і зірки». А також він писав: «Потрібно визнати, що коли астрологи кажуть правду, то це відбувається під окультним впливом, якому піддаються людські душі, не усвідомлюючи цього. І оскільки це відбувається з метою обману людей, то дія ця виходить від нечистих духів і спокусників, яким дозволено мати деякі відомості про земні речі. Ось чому добрий християнин повинен остерігатися астрологів і всіх, хто вдається до мистецтва віщування, особливо коли вони пророкують правду: щоб вони не звабили його душу за допомогою спілкування з бісами і згоди з ними».
Безумовно, небесні тіла, і особливо Місяць, мають певний вплив на природу (достатньо подумати про те, наскільки важливі фази Місяця для хліборобів, коли вони збираються сіяти або переливати вино). Небесні світила поряд з іншими метеорологічними чинниками можуть впливати на настрій людини і на такі події, як пологи. Але вони, як писав св. Тома Аквінський, не можуть прямо впливати на інтелект і волю: «Людина має здатність до судження і міркування про те, що вона може зробити, — і це стосується, як використання зовнішніх речей, так і того, чи заохочувати, чи відкидати внутрішні пристрасті. Це було б марним, якщо б наша воля залежала від зірок і не була би в нашій владі. Таким чином зірки небесні не можуть бути причиною рішень нашої волі».
Гороскоп — це одна з найбільш популярних форм астрології. Для багатьох це просто гра або мода. Для інших — напрямок в житті. Деякі приймають свої рішення в залежності від прочитання знаків зодіаку.
Найчастіше гороскопами захоплюються люди, далекі від Церкви, які не вірять в Бога і не практикують жодної релігії. Саме про них писав святий апостол Павло: «Називаючи себе мудрими, збожеволіли» (Рим 1,22).
Катехизм Католицької Церкви без жодних вагань засуджує астрологію, стверджуючи, що вона суперечить вірі в абсолютне панування Бога над нашим життям:
«Бог може об’явити майбутнє Своїм пророкам чи іншим святим. Однак праведна християнська поведінка полягає в тому, щоб із довірою віддавати себе в руки Божого Провидіння в тому, що стосується майбутнього, й відкидати всяку нездорову цікавість із цього приводу. Необачність може виявитися браком відповідальності» (2115).
«Усі форми ворожбитства треба відкинути: вдавання до сатани чи до демонів, викликання померлих чи інші дії, що помилково передбачають «розкриття» майбутнього (Пор. Втор. 18, 10; Єр. 29, 8.). Звернення до гороскопів, астрології, хіромантії, тлумачення віщувань і долі, явища ясновидіння, вдавання до медіумів містять у собі прагнення до панування над часом, над історією і, зрештою, над людьми, як і бажання увійти в спілку з окультними силами. Вони вступають у суперечність із вшануванням і повагою, які поєднані з любовним страхом, що їх ми зобов’язані віддавати єдиному Богові» (2116).
фінансово.
Щиро дякуємо!
