Конго: країна, де ковід — серед останніх проблем

В Африці боротьба з новим коронавірусом дуже нерівномірна, оскільки у більшості країн просто немає змоги провести аналізи на цю хворобу.

«Насправді ми ніколи не дізнаємося про справжній розмах епідемії на Чорному контитенті», — каже для Vatican News лікарка, що працює в Демократичній Республіці Конго. 64-річна К’яра Кастеллані вже 40 років працює на місіях. Спершу в Нікарагуа, а подальші три десятиліття — в Конго. Вона каже, що коронавірус — далеко не останній клопіт конголезців. «Вони на щодень борються з численними смертельними захворюваннями, які в цьому регіоні світу стали ендемічними», — каже місіонерка, тобто постійно присутніми і вже характерними для цього населення.

«Можливість провести аналізи тут украй обмежена. На всю країну діє фактично одна структура, де досліджують мазки. Крім ковіду, вона ще займається аналізами на еболу. Епідемія кривавої лихоманки триває без перерви вже чотири роки й забирає тисячі життів. До цього додається кір, який тільки за цей рік вартував життя 7 тисячам людей, насамперед дітей. Однак головною причиною смерті конголезців надалі залишається малярія, а її симптоми подібні до коронавірусу, — каже італійська місіонерка. — Можна сказати, що 10 тисяч підтверджених випадків COVID-19 у Конго і 250 підтверджених випадків смерті в цьому епідеміологічному контексті — це дрібниця. Заражених, однак, безумовно більше, однак ми про них не знаємо. Такі вбогі країни, як Конго, не мають шансів на боротьбу на рівних із цим вірусом. Двоє священників у нашій дієцезії нещодавно померли від дихальної недостатності, але ми не мали змоги підтвердити діагноз».