Я греко-католичка зі свого народження і моя мама, дуже побожна жінка, привчала мене ходити до церкви, молитись на вервичці і випрошувати в Бога ласки у важких ситуаціях мого життя.
Але бувають такі моменти, коли впадаєш у розпач, зневірюєшся і питаєш у Бога «Чому?» і «За що?»
Так і бувало зі мною, але всі ми знаємо насправді за які гріхи ми платимо.
Коли важко захворіла моя мама, в голові були лише темні думки, і не було їм куди дітись і втекти від них теж було неможливо. В той день я дивилась в YouTube беатифікацію Карло Акутіса і думала, як же це можливо, щоб такий юний хлопчик, який прожив таке коротке життя, зміг залишити такий слід в історії Церкви і без сумніву, залишив слід і в моєму серці. В мене виникло бажання помолитись і попросити в нього зцілення для мами, але я відклала цю справу «на потім».
За два дні цей внутрішній голос заглушити було неможливо, я помолилась і щиро просила допомоги. Також молилась і до святого Юди Тадея, який є моїм незмінним порадником і заступником ще з дитинства(про його численні благодаті можна написати окрему велику статтю).
Мамі було погано і вона казала, що такою хворою і ослабленою не почувалася ще ніколи в житті. Я плакала, але молилась.
І ось наступного дня аналізи показали норму цукру в крові й загальний добрий аналіз. Через кілька днів їй стало легше, а зараз вона вже цілком добре почувається. Називайте це чудом, Божою ласкою для мене, грішної, чи Божим милосердям для моєї мами, але я вдячна Богові і блаженному Карлу і святому Тадею за те, що вони найближчі до Бога, чують наші розпачливі молитви й завжди готові допомогти, хоч би які б закам’янілі грішники їх просили про будь-яку ласку для себе.
Я обіцяла у своїх молитовних проханнях дати невелике свідчення для християн, щоби хтось, можливо, читаючи це, зміцнів у своїй вірі у такі нелегкі нинішні часи.
Христос посеред нас!
Уляна
фінансово.
Щиро дякуємо!
