Катехизм каже, що наслідки первородного гріха «залишаються в людині й закликають до духовної боротьби».
Духовна боротьба, про яку я хочу розповісти, — це практика, яка має міцну біблійну основу. Ще старозавітний Йов казав: «Хіба чоловік на землі не на службі військовій?» (Йов 7,1). А святий Павло в листі до ефесян прямо заохочує до духовної боротьби. Ось його слова: «Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати» (Еф 6,13).
Про яке «все» йдеться? Переважно про наслідки первородного гріха. Як каже Катехизм Католицької церкви (ККЦ), наслідки первородного гріха залишаються в людині й закликають до духовної боротьби.
Наслідки первородного гріха
Ці наслідки такі:
– травма природних сил, тобто обмеження сил тіла та психіки притаманне усім людям;
– слабкість нашої людської природи (схильність до страждань, труднощів в отриманні знань, смертність);
– вроджена схильність до зла (ККЦ 405).
Ці риси притаманні кожному з нас; вони роблять духовну боротьбу внутрішньою. Боротьбою, яку ми ведемо з собою. Зокрема, зі своєю схильністю до зла (гріха), через яку ми так легко грішимо, робимо особисті гріхи.
За що ми духовно боремося?
Кожна боротьба — це боротьба за щось. Духовна боротьба — це боротьба за зв’язок із Богом. Що ж нас із Ним єднає? Очевидно, віра, надія і любов, як писав св.Павло в Першому посланні до коринтян. Всі ми разом творимо реальний зв’язок, який включає і нас і Бога.
Зі свого боку, у вірі Бог представляє себе як Трійцю. В любові Він звертається до нас, щоб дати нам спасіння; в надії — перебуває з нами, ведучи до спасіння.
З нашого боку, віра — це довіра до Бога, особисті стосунки з Ним та віра в Бога (визнання Його існування) і віра Богу (визнання Його слів, тобто депозиту віри, за правду). Якщо йдеться про любов до Бога, то це — бажання бути з Ним. Надія ж — перебування у вірі та любові.
Гріх світу
Усьому цьому заважають різні внутрішні чинники. Звернімося знову до Катехизму:
«Наслідки первородного гріха та всіх особистих гріхів людей спричиняють у світі, узятому як одне ціле, стан гріховності, який може бути визначений словами святого Йоана як “гріх світу” (Йн 1,29). Цей вираз окреслює також негативний вплив, що його мають на людей суспільні умови та суспільні структури, які є плодом людських гріхів.
Ця трагічна ситуація у світі, який увесь «лежить у Лихому» (1Йн 5,19), перетворює життя людини в боротьбу» (ККЦ 408-409).
Прикладом «гріха світу» може бути фірма, працівники якої продають браковану продукцію, знаючи про це. Сатана намагається через «гріх світу», а іноді навіть безпосередньо, відділити нас від Бога. Маючи доступ до нашої уяви, він може, наприклад, підсувати нам безбожні або непристойні образи, очікуючи, що ми їх зрештою приймемо.
Боротьба волі та розуму
Звісно, як люди вільні, ми не мусимо цього робити і з Божою поміччю протистоятимемо спокусі. Оскільки боротьба, про яку йдеться, — духовна, то треба зазначити, що вона відбувається в межах людського духу (розуму та волі). Саме у ньому виникають рішення піддатися своїй слабкості або протистояти їй.
Надзвичайний приклад — це мученики, які долали страх смерті (він виникає саме з людської слабкості).
Допомагає у цьому внутрішньому зміцненні, звісно, Бог. Але ми також маємо допомогти собі самі. Допомогти, вибираючи відповідні засоби. Насамперед це Таїнства, зокрема, Таїнство Сповіді. Адже найбільш напружену духовну боротьбу ми ведемо після кожного навернення, яким саме є сповідь.
Також може допомогти відповідна література — як давня (різних Отців, Вчителів Церкви та церковних письменників), так і нова (наприклад, «Слухаємо Боже Слово» Яна Беня, тритомник Вилавництва святого Павла, українською мовою). Ця поміч полягає хоча б у тому, що підказує нам стиль життя, який допомагає долати труднощі, що заважають нашим стосункам із Богом.
фінансово.
Щиро дякуємо!
