Монастирі Ірландії процвітали ще до того, як у Англії почало розвиватися християнство.
Їх часто будували у віддалених або важкодоступних місцях, — якнайдалі від світу, — бо ці релігійні громади ставали місцями, до яких звертався сам світ. У часи раннього середньовіччя монастирі були притулками милосердя і осередками навчання, і досягли справжнього розквіту у добу високого середньовіччя.
Але з часом ірландські монастирі ставали жертвами власного успіху. Спочатку вікінги, а потім і англійці здійснювали на них набіги задля того, щоб грабувати їхні багатства, і часто при цьому вони знищували самі монастирі. Втім, це мародерство не йшло ні в яке порівняння з офіційно схваленим курсом на знищення монастирів, що його проголосив у XVI ст. король Генріх VIII. Він «розпустив» кожен релігійний дім у Англії та стільки, скільки зміг — в Ірландії. Те, що не вдалося знищити Генріху VIII, століттям пізніше знищив Олівер Кромвель.
Ірландські землевласники іноді намагалися захистити монахів та черниць від шкоди, намагаючись запобігти руйнуванню будівель. Але мало що можна було зробити для того, щоб зберегти вміст цих великих кам’яних споруд. Великі бібліотеки та колекції витворів сакрального мистецтва були просто спалені. На сьогоднішній день ми можемо побачити лише спорожнілі кам’яні оболонки колишньої пишноти.
1.Монастир Атассель
Цей монастир колись був найбільшим монастирем у середньовічній Ірландії. Його було побудовано у ХІІ столітті для монахів-августинців. У 1447 році його спалили дотла.
2.Абатство Макросс
Абатство, розташоване на території сучасного Національного парку Кілларні, у 1448 році заснували брати-францисканці. У 1652 році його спалили війська Олівера Кромвеля.
3.Абатство Форе
Це бенедиктинське абатство було засновано у VII ст. святим Фехіном. У період його розквіту там проживало одночасно аж 300 монахів. Протягом століть абатство спалювали цілих 12 разів, але потім брати знову його відбудовували. Але у 1539 році його останній настоятель, Вільям Наджент, здався на милість короля Генріха VIII, який наказав остаточно знищити абатство.
4.Абатство Бектив
Це абатство, засноване у 1147 році одним з королів Міде — королівства, що знаходилося на території сучасної Ірландії, — належало ченцям ордену цистерціанців. У 1536 році його було розпущено за наказом короля Генріха VIII.
5.Абатство Мелліфонт
Це — перший цистерціанський монастир в Ірландії. У 1142 році його заснував святий Малахія з Арма, після чого у абатстві мешкали ченці, послані на ці землі святим Бернардом Клервоським. Монастир було закрито у 1539 році згідно з розпорядженням Генріха VIII.
6.Абатство Джерпойнт
Церкву при цьому абатстві було споруджено близько 1160-1200 рр. Один з найбільш вражаючих цистерціанських монастирів Ірландії було ліквідовано у 1540 році.
7.Абатство Коркомро
Цистерціанське абатство, засноване наприкінці ХІІ ст., розташовано на території сучасного міста Буррен (графство Клер). Побудоване з місцевого вапняку, абатство могло похвалитися витонченою різьбою по каменю, що приписується так званій Західній школі ірландських ремісників. У 1554 році, в період розпуску монастирів, абатство віддали у приватні руки. Монахи продовжували обробляти землю і утримувати обитель, але подальші політичні гоніння призвели до повного її занепаду.
фінансово.
Щиро дякуємо!
