На прохання ректора Інституту богословських наук о.Олега Жарука та о.Ярослава Росочинського 1 травня 2021 року єпископ Леон Дубравський заснував у Кам’янець-Подільській дієцезії Дієцезіяльну школу сакральної музики.
Це перша школа в Україні, яка формуватиме майбутніх канторів, органістів і регентів церковних хорів. Сьогодні на сайті Інституту богословських наук — розмова з керівником спеціалізації сакральної музики, з якої переформувалася і почала існувати Школа, о.Ярославом Росочинським, та Ольгою Корольовою —директоркою новоствореної Школи.
— Розкажіть, будь ласка, як з’явилася ідея створення Дієцезіальної школи сакральної музики.
о. Ярослав: Спеціалізація сакральної музики була в Інституті вже багато років. Вона мала різні назви та форми протягом історії ІБН. Спочатку це була музично-літургійна спеціалізація (1997-2014), а після короткої перерви — спеціалізація сакральної музики (2016-2021). І ось нарешті вона дозріла, на нашу думку, до того, щоби сформатуватись у щось нове, більш самостійне, та перейти на новий етап свого існування.
— Чому така Школа має бути в Україні?
п. Ольга: Така Школа має бути не лише в Україні, але в кожному місці, де присутня наша Церква і звершується Свята Літургія. Другий Ватиканський Собор чітко висловився про те, що сакральна музика — тобто музика, яку ми використовуємо в Літургії, — є інтегральною частиною Літургії. Говорячи простими словами, сакральна музика — невід’ємна частина Літургії, а не додаток до неї чи якась прикраса. Отож, людина, яка відповідає за музику в Літургії, несе величезну відповідальність і повинна мати немалі знання та вміння, щоб це служіння гідно звершувати.
Дякувати Богу, Церква в Україні вже давно вийшла з катакомб і є багато органістів та канторів, які служать співом і грою на органі при своїх парафіях. Це прекрасно; та, на жаль, більшість із них не мають достатньо досвіду, так би мовити, сакральної музичної традиції нашої Церкви, знищеної переслідуваннями. Іноді органісти навіть не мають достатніх музичних знань для повноцінного служіння, а також не мають відповідних знань із літургіки чи законодавства сакральної музики, тобто знань документів і вимог Церкви у цьому вимірі. Тому з’явилась ідея — а може, краще сказати, настав час урешті відповісти на цю потребу, давно наявну в Церкві в Україні. Потребу у створенні саме такого осередку, де наші кантори, органісти й регенти зможуть удосконалити свої знання, навчитись нового і ділитися досвідом одні з одними.
— Як тепер виглядатиме навчання студентів, які вступили ще на колишню спеціалізацію сакральної музики?
о. Ярослав: Тепер спеціалізація реформується у Школу, де й відбуватиметься подальше навчання. Наші студенти продовжать своє навчання у новому форматі і всі їхні досягнення будуть враховані. Сподіваюся, що в наступному навчальному році буде перший випуск у новоствореній Школі, бо рівень студентів спеціалізаціїдосить високий і дорівнює тим вимогам, які ставить Школа для своїх майбутніх випускників.
— Організація навчання – це складний процес. Як відбуватиметься навчання у новоствореній Школі?
п. Ольга: Усе навчання розраховане на чотири академічні роки. У році п’ять тижневих з’їздів, як і було на колишній спеціалізації сакральної музики в Інституті. Проте тепер ми обрали модульну форму навчання: в ній відсутні курси, класи чи семестри. Кожна дисципліна поділена на певну кількість модулів, де модуль — це сукупність конкретних знань та вмінь, які має засвоїти учень. Відсутнє також оцінювання балами. Той, хто навчається, має зарахувати модуль, тобто підтвердити, що він засвоїв цей рівень знань і практичних умінь та може переходити на наступний. Таких модулів з усіх дисциплін — понад 150. Якщо хтось потребуватиме більше чотирьох років для складення всіх модулів, то таке допускається. Хоча «вічних» студентів не передбачаємо (сміється). Максимально можна буде навчатися шість років.
— Які дисципліни вивчатимуться у Школі і хто їх викладатиме?
о. Ярослав: Звісно, викладачі — це фундамент якісного навчання. Наразі ми вже маємо викладачів, які працювали зі студентами спеціалізації сакральної музики. Школа сподівається продовжити співпрацю з ними. Це випускники вищих музичних навчальних закладів нашої країни, а також і закордонних. Найважливіше, що всі ці люди — не лише фахівці у своїй справі, а й практикуючі та глибоко віруючі католики, які служать органістами чи регентами при свої храмах. Із досвіду бачу, що вони легко знаходять спільну мову зі студентами. Також це викладачі Інституту богословських наук Непорочної Діви Марії та професори Вищої духовної семінарії Святого Духа.
п. Ольга: Щодо дисциплін, то хоча, на перший погляд, чотири роки і понад 150 модулів звучить дуже голосно, — повірте, це дуже-дуже базовий мінімум. За кордоном ви знайдете вищі навчальні заклади сакральної музики, де люди вивчають її роками та десятиліттями, постійно поглиблюючи свої знання. У нашій Школі ми акцентуємо на практичних знаннях та вміннях. Якщо говорити дуже поверхово, то органіст парафії повинен добре володіти своїм голосом, грою на органі та повинен уміти працювати зі схолою чи хором. Також він повинен мати базові знання богослов’я, літургіки й законодавства, для добору відповідного репертуару. Це, я наголошую, дуже поверхові вміння та навички. Виходячи з такого практичного завдання, беруться й дисципліни: теорія музики, сольфеджіо, гармонія, фортепіано, орган, вокал, хор, хорознавство, диригування, літургійний акомпанемент, григоріанський хорал, літургіка, законодавство сакральної музики тощо…
— Хто зможе навчатися у цій Школі? Як і коли можна до неї вступити?
о. Ярослав: Навчатись у Школі можуть як уже практикуючі органісти, так і люди, що відчувають покликання до такого служіння. Музична освіта не обов’язкова для вступу, але потрібно пройти вступні випробування. Про них ви більше дізнаєтеся під час вступної кампанії, яку ми невдовзі розпочинаємо. Перший набір планується вже цієї осені. Єдине, що хочу зазначити: під час вступного іспиту потрібно складати гру на фортепіано; також буде прослуховування та співбесіда на тему елементарних знань із теорії музики. Ми не можемо приймати людей, які не володіють грою на фортепіано хоч би на рівні третього класу дитячої музичної школи, — просто у програмі не передбачено на це часу.
Якщо ви зовсім не володієте грою на фортепіано — не варто відмовлятись від ідеї вступу. Я раджу таким людям знайти собі репетитора і походити на індивідуальні заняття, щоби здобути потрібний рівень. А з детальною інформацією та терміном вступних іспитів ви зможете ознайомитись на сайті Інституту богословських наук.
— Можливо, поділитеся планами на майбутнє?
п. Ольга: На майбутнє є грандіозні плани, поки що тільки на рівні ідей та мрій, але поділюся з вами. Плануємо з часом створити повноцінну дитячу католицьку музичну школу, в якій ми змогли би навчати діток гри на інструментах, дбати про їхній музичний розвиток, але при тому виховувати їх в атмосфері віри та духовності. А далі… побачимо, що буде далі; а поки сподіваємося, що Господь нам благословить і Дієцезіяльна школа сакральної музики нашої дієцезії буде розвиватись, а Літургія у храмах нашої Церкви ставатиме завдяки ній щораз прекраснішою, на більшу Славу Господа!
фінансово.
Щиро дякуємо!
