Не буває святості без радості

Віра без радості перетворюється в гнітючу вправу. На це звернув увагу Папа Франциск у повчанні з нагоди урочистості Всіх Святих.

Радість і пророцтво як стиль життя людини, що прямує дорогами святості, були в центрі уваги роздумів, якими Папа Франциск поділився з паломниками в урочистість Всіх Святих, повідомляє Vatican News.  Це свято є вихідним днем в Італії, тож у понеділок, 1 листопада 2021 р., кілька тисяч римлян і туристів зібралися опівдні на площі Святого Петра, щоби послухати повчання Святішого Отця та помолитися разом із ним «Ангел Господній». Не став на заваді цьому дощ, який від ранку накрапав у Вічному місті.

Свої роздуми Єпископ Рима зосередив на Блаженствах як на «програмному» документі Ісуса, що показує «дорогу, яка веде до Божого царства та до щастя». Бути святими означає прямувати цією дорогою «покори, співчуття, лагідності, справедливості та миру». А цей стиль життя позначений двома аспектами, якими є радість і пророцтво.

Джерело християнської радості

Папа зауважив, що Ісус починає словом «блаженні», чим вказує на те, що «блаженство, святість не є програмою життя, що складається лише зі зусиль та зречень, але є, насамперед, радісним відкриванням того, що ми є любими Божими дітьми». Святість не є людським здобутком, але Божим дарунком: Бог приходить, аби оселитися в нашому житті, тому ми є блаженними. Бо це «Він дає нам святість».

«Радість християнина, отже, не є миттєвою емоцією чи просто людським оптимізмом, вона є впевненістю у можливості долати кожну ситуацію під сповненим любові поглядом Бога, з відвагою та силою, що походять від Нього», – підкреслив Святіший Отець, вказуючи на те, що святі також і серед життєвих випробувань жили цією радістю та засвідчили її. «Без радості віра перетворюється у сувору та гнітючу вправу, ризикуючи захворіти смутком», – додав він, заохочуючи запитувати себе про те, чи ми є радісними християнами, чи поширюємо радість, бо «не існує святості без радості».

Пророцтво сповнення життя в Бозі

Наступник святого Петра звернув увагу на те, що Ісусові блаженства звернені до вбогих, пригноблених, голодних справедливості… Вони є посланням, що пливе проти течії, «адже світ каже, що для щастя потрібно бути багатим, могутнім, завжди молодим і сильним». «Ісус перевертає ці критерії та робить пророче звіщення, в цьому пророчий вимір святості: справжнє сповнення життя досягається, йдучи за Ісусом і впроваджуючи в життя Його слово», – мовив Папа, пояснюючи, що це означає «бути вбогими зсередини, спорожнити себе, щоб вивільнити місце для Бога». Коли людина усвідомлює, що не є самодостатньою, тоді «залишається відкритою на Бога й на ближнього» та «знаходить радість».

«Блаженства, отже, є пророцтвом нового людства, нового способу життя: ставати незначними та ввірятися Богові, замість того, щоби вивищуватися над іншими, бути лагідними, замість того, щоб старатися брати верх, практикувати милосердя, а не думати лише про себе самих, боротися за справедливість і мир, замість того, щоби підживлювати, також і через потурання, несправедливість і нерівність», – сказав Святіший Отець, підсумовуючи, що святість полягає в тому, щоби з Божою допомогою «приймати та впроваджувати в життя це пророцтво».