Заупокійна молитва на гробах полеглих під час війни стала нагодою для Папи Франциска піднести черговий заклик покласти край війнам.
«Ти, що проходиш, подумай про свої кроки, а між твоїми кроками подумай про останній крок». Напис, уміщений на вхідній брамі одного з цвинтарів, став відправною точкою для проповіді Папи Франциска. Він виголосив її експромтом, без заздалегідь приготованого тексту, під час Святої Меси, яку у вівторок, 2 листопада 2021 р., очолив на Французькому військовому цвинтарі в Римі, повідомляє Vatican News.
У день спомину Всіх померлих вірних Єпископ Рима здійснив паломництво на пагорб Монте-Маріо. Там, у північній частині Вічного Міста, серед великого заповідного парку є місце останнього спочинку солдатів французької армії, які брали участь у боях союзників під час звільнення Італії від німецької окупації. Прибувши на цвинтар із півгодинним випередженням запланованого часу, Святіший Отець пройшовся між могилами в мовчазному молитовному зосередженні, на деякі з них поклавши по білій троянді.
Життя — це мандрівка
Роздумуючи під час проповіді над процитованими вище словами, Папа підкреслив, що наше життя є мандрівкою: всі ми, якщо хочемо чогось досягти, перебуваємо в дорозі, яка «не є прогулянкою, але й не є лабіринтом». І всі ми «матимемо останній крок». Хтось може заперечити — мовляв, не треба бути настільки трагічним; однак, такою є правда…
«Важливо, щоб цей останній крок застав нас у дорозі, а не на безтурботній прогулянці, на життєвій дорозі, а не в безконечному лабіринті. Перебувати в дорозі, щоб останній крок застав нас, коли прямуємо вперед. Це перша думка, що виходить з мого серця, якою хочу поділитися», — сказав Франциск.
Заклик безіменних могил
Далі Святіший Отець скерував думку до похованих тут людей, полеглих на війні, людей, які померли, бо були покликані захищати батьківщину, захищати певні цінності, ідеали — але, дуже часто, захищаючи «сумні та гідні осуду політики». «І вони є жертвами, жертвами війни, що пожирає дітей батьківщини», — сказав Папа, зауваживши, що на одній з могил побачив напис: «Невідомий. Помер за Францію. 1944».
«Навіть імені нема. У Божому серці записані імена всіх нас, але це є трагедією війни. Я впевнений, що всі ті, які відійшли у добрій волі, покликані батьківщиною захистити її, перебувають із Господом. Але чи ми, які перебуваємо в дорозі, достатньо боремося за те, щоби не було війн? За те, щоби не було економік країн, які зміцнюються завдяки виробництву зброї?» — запитав Папа. Ці могили, частина з яких безіменні, є «посланням миру», що взиває: «Браття й сестри, зупиніться! Зупиніться, виробники зброї!»
фінансово.
Щиро дякуємо!
