Листопад — у Католицькій Церкві час, коли ми молимося особливо за померлих. В останній четвер цього місяця, день, присвячений Євхаристії, хочемо згадати священників, які не так давно відійшли до Вічності.
Протягом 2020-2021 рр. Католицька Церква в Україні втратила багатьох пастирів — священників і єпископів; ченців і дієцезіальних священників; як зі старшого покоління тих, хто зберіг Церкву в часи СРСР та відновлював її за часів незалежності України, так і досить молодих . Багато з них померли від коронавірусу. Сьогодні, в останній четвер листопада, місяця, в який ми згадуємо померлих вірних, хочемо віддати данину пам’яті нашим священникам, які вже відійшли до Дому Отця, а також сестрам-монахиням.
Відійшли до Отця
1.Кардинал Мар’ян Яворський (21.08.1926 р. — 05.09.2020), сорок четвертий архієпископ-митрополит Львівський латинського обряду і перший кардинал серед латинських Львівських архієпископів; один із найближчих співпрацівників св. Йоана Павла ІІ. Народився у Львові. 1950 р. прийняв священницькі свячення з рук митрополита, Львівського архієпископа, Євгена Базяка. 1984 р. прийняв єпископські свячення. 1991 р. призначений на архієпископа митрополита Львівського латинського обряду. Роком пізніше очолив новостворену Конференцію єпископів РКЦ в Україні. У 1996-1998 рр. також був Апостольським адміністратором Луцької дієцезії. 1997 р. став ректором новоствореної Вищої духовної семінарії в Брюховичах. 1999 р. папа Йоан Павло ІІ призначив його членом комітету президії Папської ради з питань сім’ї, а 28 січня 2001 р. підніс до кардинальської гідності. Як єпископ і кардинал, Мар’ян Яворський брав участь у багатьох важливих церковних заходах та в конклаві після смерті папи Йоана Павла ІІ у 2005 р. 21 жовтня 2008 року Бенедикт XVI прийняв зречення Мар’яна Яворського з уряду львівського митрополита. Після цього кардинал повернувся до Польщі й оселився у Кракові. Помер після важкої хвороби та операції у Польщі.
2.Єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії Ян Нємєц (14.03.1958 — 27.10.2020) народився в Польщі. У 1987 р. отримав священницькі свячення у Перемишлі. Від 1993 р. працював викладачем Вищої духовної семінарії Кам’янець-Подільської дієцезії, а в 2001-2006 роках був її ректором. Від 2006 р. — єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії. Єпископські свячення відбулися 8 грудня 2006 р. у Кам’янці-Подільському. Своїм девізом владика обрав слова «Ecce Agnus Dei». Єпископ Ян багато років страждав від важкої хвороби; йому довелося відмовитись від багатьох попередніх обов’язків, але він відкрив, що його місія — це молитва і страждання в намірі своєї дієцезії. Відзначений багатьма нагородами Республіки Польща. Єпископ Ян Нємєц помер у лікарні в Ланьцуті (Польща) від коронавірусу.
3.Брат Ян Матушик ОМІ (15.08.1965 — 07.11.2020). Йому було 56 років, і 26 із них він був Місіонером Облатом Марії Непорочної. Служив у різних монастирях Польщі, а останні та 10 років — як брат-чернець в Україні: в Обухові й Тиврові. Був добрим облатом і людиною Бога та Церкви, любив Богородицю та Ісуса Христа.
4.Отець-канонік Йоахім Ясіта SDB (13.07.1934 р. —16.11.2020). Священницькі свячення прийняв 16 червня 1962 р. У 1993 р. приїхав до Одеси за власним бажанням. Був вікарієм та дієцезіяльним екзорцистом. Попри похилий вік, о. Йоахім доглядав за садом у салезіянському будинку та слідкував за тим, щоб місцеві голуби мали воду та їжу. Помер від ускладнення після операції на кишківнику у віці 86 р.
5.Отець Юзеф Чоп (19.03.1947 — 14.12.2020), священник Кам’янець-Подільської дієцезії, висвячений на пресвітера 1980 р. в Ризі. Народився і служив на Хмельниччині, за радянських часів виїжджав із пастирським служінням на Схід України та в Молдову. З 1980-х рр. активно включився у відродження Католицької Церкви, створюючи нові парафіяльні громади, відновлюючи, ремонтуючи та будуючи храми на Хмельниччині. У 2000 — 2017 рр. — настоятель парафії св. Йосифа у с. Підлісний Мукарів. Помер після важкої хвороби та операції в лікарні в Хмельницькому.
6.Отець Вітаутас Меркіс SJ (17.03.1927 — 01.02.2021) багато років служив в Україні. 1973 року приїхав на Хмельниччину з Литви і служив католикам у часи переслідувань та розбудови після падіння СРСР. У 1973-1997 роках — настоятель парафії святої Анни на Гречанах, єдиного католицького храму в Хмельницькому на той час. У роки незалежної України о. Вітаутас збудував новий храм парафії Христа Царя в Хмельницькому. На сьогодні це один із найбільших католицьких храмів в Україні та одна з найбільших парафій у нашій державі. 1997 р. о. Вітаутас Меркіс повернувся до Литви, де був настоятелем монастиря єзуїтів. Славився як добрий реколекціоніст, душпастир, сповідник і людина молитви. Парафіяни в Каунасі казали, що не було такої проповіді, в якій би він не згадав про Україну.
7.Отець Казимірас Жиліс SJ (04.03.1945 — 15.02.2021), ще один єзуїт-литовець, який служив в Україні на території нинішньої Кам’янець-Подільської дієцезії. Відійшов до Господа на 75 році життя, 48 році чернечого покликання і на 47 році священства. Помер від коронавірусу.
8.Отець-інфулат Юзеф Павлічек (22.05.1941 — 01.04.2021). Народився і працював у Польщі. 1965 р. висвячений на пресвітера. 2010 р. замість того, щоб піти на пенсію, перебрався до Львова. Працював для Церкви в Україні до самої смерті.
9.Ян Пурвінський, вислужений єпископ Києво-Житомирської дієцезії РКЦ (19.11.1934 — 06.04.2021). На прохання католицької громади м. Житомира, 1977 р. призначений вікарієм житомирського кафедрального собору св. Софії. У 1981 р. о. Яна Пурвінського призначено єпископським вікарієм України і Молдови. 1983 р. він отримав почесне звання капелана папи римського. 16 січня 1991 р. папа Йоан Павло II призначив його єпископом відродженої Житомирської дієцезії. Консекрація відбулася 4 березня 1991 р. в Житомирі в соборі св. Софії. З 1998 р. єпископ Ян став ординарієм Київо-Житомирської дієцезії РКЦ. 15 червня 2011 року папа Бенедикт XVI прийняв відставку єпископа Яна Пурвінського з посади ординарія Київсько-Житомирської дієцезії у зв’язку з досягненням ним пенсійного віку. Єпископ Ян Пурвінський — почесний громадянин Житомира.
Понад 40 років свого священницького життя (яке тривало майже повних 60 літ) він служив Церкві в Україні, і 30 років із них був єпископом. 1 квітня 2021 р., у Великий Четвер, єпископ був госпіталізований, а 6 квітня помер від коронавірусу. Похований поблизу кафедрального храму св. Софії в Житомирі.
10.Отець Роберт (Віталій) Пилипчук OFM (19.05.1980 — 28.04.2021). Священницькі свячення отримав 2005 р. Працював у Будславі (Білорусь), потім у Шаргороді (Вінницька обл.) та Житомирі. У францисканській Провінції з 2014 року був економом. 2016 року входив до Ради Провінції. На VI Провінціальному капітулі в Житомирі-Зарічанах, 2019 року, був обраний до складу Дефініторію Провінції. Помер від ускладнень коронавірусу.
11.Отець Юрій Зімінський МІС був першим настоятелем катедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії в Харкові, багаторічний душпастир Сходу та Півдня України, засновник української версії міжнародного християнського часопису «Слово між нами», заснував парафію РКЦ на Салтовці в Харкові. Помер на 60 році життя 18 серпня 2021 р.
12.Отець Валерій Якубчик OSPPE належав до Ордену Святого Павла Першого Пустельника, настоятель парафії святого Миколая в Кам’янці-Подільському. відійшов до Господа 29 серпня 2021 р. на 40 році життя, 19 році богопосвяченого життя, 13 році священства. Помер від коронавірусу.
13.Отець Алоїз Кособуцький OSPPE (18.10.1969 — 08.09.2021). Після свячень 1995 р. о. Алоїза направили в Україну для організації нового осідку при храмі св. Архангела Михаїла у Кам’янці-Подільському. 1997 р. о. Алоїз отримав спеціальний дозвіл від генерала ордену на проведення переговорів з адміністративними та державними органами влади України щодо передання католикам домініканського храму та монастиря у Кам’янці-Подільському. 1998 р. за значущої участі отця Алоїза було повністю повернуто домініканський комплекс у Кам’янці-Подільському. У травні 1999 року о. Алоїза призначено настоятелем монастиря. Від жовтня 2005 р. він — настоятель у Ружині, а з серпня 2010 р. — у Кам’янці-Подільському. Після закінчення терміну повноважень 2016 р. отець Алоїз залишався в Кам’янці -Подільському до кінця свого життя. У свято Народження Пресвятої Діви Марії, 8 вересня 2021 р., Господь покликав о. Алоїза до себе по вічну нагороду. Чернець помер від коронавірусу. На Святій Месі під час прощання зі священником присутні почали скандувати «Santo subito!» («Вже святий!») Тіло заслуженого душпастиря спочило у крипті храму, який він підняв із руїн.
14.Отець Леонід Ткачук МІС був священником 32 роки. Служив у Кам’янеь-Подільській, а потім у Харківсько-Запорізький дієцезіях, у Севастополі; у Харкові на Олексіївці побудував храм Святого Сімейства. Останніми роками о. Леонід сильно хворів, переніс два інсульти. Відійшов до дому Отця 22 листопада 2021 р.
Також покинули цей світ:
Отець Єфрем Чеслав Бісага OCist, чернець, який у 2011-2019 рр. служив у Харківсько-Запорізькій дієцезії, в Донецькій області. Відійшов до Господа у віці 85 р. 3 листопада 2020 р.
Отець Франциск Пукайло (19.07.1965 — 19.09.2020), священник Чернівецького деканату Львіської архідієцезії.
Отець Ігор Кожидло (21.04.1976 — 27.10.2020), священник Львівської архідієцезії. Останні роки життя був настоятелем парафії святих Апостолів Петра і Павла в Бережанах. Відійшов до Господа на 44 році життя, після двомісячної боротьби з коронавірусом.
Українська Греко-Католицька Церква попрощалася зі своїми пастирями:
Отець Орест-Дмитро Вільчинський (06.11.1974 р. — 08.01.2020) відійшов до Господа після важкої хвороби 8 січня 2020 р. Він був ініціатором створення та керівником сайту «Католицький оглядач», а також провідником Товариства апостольського життя «Воїни Христа Царя», священником Львівської архієпархії УГКЦ.
Єпископ Мілан Шашік, правлячий єпископ Мукачівської Греко-Католицької єпархії (17.09.1952 — 14.07.2020). Народився у Словаччині. 1971 р. склав довічні обітниці в місійній спільноті св. Вікентія де Поля (лазаристи). 1976 р. висвячений на священика. З 1992 р. служив в Україні — для словацької та чеської спільнот, в нунціатурі. Нагороджений Папським орденом «Pro Ecclesia et Pontifice». 2002 р. був призначений Апостольським адміністратором Мукачівської греко-католицької єпархії з осідком в Ужгороді. Єпископські свячення 6 січня 2003 року прийняв із рук папи Йоана Павла ІІ в Римі. Кафедру прийняв 25 січня 2003 року. 2009 року прийняв громадянство України. 2010 року іменований єпархом Мукачівським та введений на кафедру в Ужгородському соборі Воздвиження Чесного Хреста. За час свого єпископського служіння владика Мілан освятив 160 храмів та каплиць, висвятив 154 нових єпархіальних священників.
Згадаймо теж сестер-монахинь, які підтримують священиків у їхньому служінні. Це сестра Антоніна Гуцал, бенедиктинка місіонерка, яка померла 6 грудня 2020 р., у віці 85 років, та с. Ольга Дуплєца, настоятелька львівської спільноти Згромадження Сестер Францисканок Родини Марії, що трагічно загинула в ДТП 20 листопада 2021 р. у Львові, коли йшла на Святу Месу.
Молитва за покійних пастирів
Вічний Первосвященику Ісусе Христе, невимовно велику відповідальність поклав Ти на Твоїх служителів, тому з особливою любов’ю молимося ми за всіх покійних пастирів. Винагороди їх щедро за все, що вони у своєму жертовному житті зробили для нас із любові до Тебе. Амінь.
фінансово.
Щиро дякуємо!
