Святий Йосиф, як праведний і відважний чоловік, протиставлений Іродові — свавільному й деспотичному, був у центрі катехизи Папи Франциска під час останньої в цьому році загальної аудієнції.
По-Іродовому живемо не лише тоді, коли перетворюємося в тиранів, але щоразу, коли пробуємо долати свої страхи, вдаючись до свавілля, навіть лише словесного. Такою думкою Папа поділився з прочанами, які в середу, 29 грудня 2021 р., зібралися в залі Павла VI у Ватикані на загальну аудієнцію, повідомляє Vatican News. Присвятивши свої роздуми постаті святого Йосифа як переслідуваного та мужнього мігранта, Франциск зауважив, що Святе Сімейство з Назарета на собі зазнало непевності, страху та болю необхідності залишити свою землю, чого сьогодні зазнають наші численні ближні. «А причиною, — додав Святіший Отець, — майже завжди є самоуправство та насильство могутніх».
Дві постаті
Євангеліє розповідає, що коли цар Ірод дізнався про народження «царя Юдейського», то стривожився, відчувши загрозу для своєї влади. Він підступно намовив мудреців зі Сходу, які шукали Ісуса, повідомити про Його місце перебування — мовляв, хоче Йому поклонитися. Але коли дізнався, що мудреці обманули його та повернулися в рідний край іншою дорогою, наказав убити всіх дітей в околицях Віфлеєма, яким було менше ніж два роки. Тим часом ангел попередив святого Йосифа уві сні й вони втекли з Марією та Ісусом до Єгипту. «Втеча Святого Сімейства до Єгипту рятує Ісуса — але, на жаль, не заважає Іродові скоїти задумане побоїще. Таким чином, маємо перед собою дві протилежні постаті: з одного боку, Ірод із його жорстокістю, а з іншого — святий Йосиф із його турботливістю й мужністю», — сказав Папа.
Корінь деспотизму
Історики повідомляють, що Ірод відзначався жорстокістю, стратив одну зі своїх дружин і деяких синів, а також сотні опозиціонерів. Він, за словами Папи, є символом «численних учорашніх і сьогоднішніх тиранів», для яких інша людина нічого не варта. В історії не бракує осіб, які, потрапивши у шал власного страху, «намагаються здолати його, деспотично звершуючи свою владу та впроваджуючи в життя нелюдяні ідеї насильства».
«Але не треба думати, що в перспективі Ірода ми живемо лише тоді, коли стаємо тиранами; насправді то йдеться про наставлення, в яке можемо потрапити всі ми, щоразу, коли стараємося прогнати свій страх свавіллям, навіть якщо тільки словесним або таким, що побудоване на дрібних зловживаннях, скоєних щоби гнітити того, хто поруч», — сказав Святіший Отець.
Справжні герої
Святий Йосиф, натомість, як зауважив Папа, є протилежністю до Ірода. Він представлений як праведний та сміливий муж. Можемо уявити, яких труднощів коштувала незапланована і небезпечна подорож, перебування в чужому краю. Його мужність проявляється і тоді, коли довелося повертатися на батьківщину. Однак вважати мужність «виключною чеснотою героїв» це загальна помилка. Насправді «щоденне життя людини вимагає мужності».
«В усі часи і в усіх культурах знайдемо відважних чоловіків та жінок, які задля слідування своєму credo зносили різного роду труднощі, зазнаючи несправедливості, засуду й навіть смерті», — сказав Святіший Отець. Святий Йосиф вчить нас, що в житті не бракуватиме труднощів, перед лицем яких ми можемо почуватися під загрозою. Однак ми долаємо їх не як Ірод, виявляючи свої найгірші риси, але поводячись як святий Йосиф, що реагує «мужністю вручити себе Божому провидінню».
Молитва за мігрантів
Свої роздуми Папа завершив запрошенням піднести молитву за всіх мігрантів, за переслідуваних і за тих, хто став жертвою несприятливих обставин. А потім сказав:
«Святий Йосифе, який зазнав страждання того, хто змушений втікати, щоби рятувати життя найдорожчих людей, — захисти всіх тих, які втікають через війни, ненависть і голод. Підтримай їх у їхніх труднощах, зміцни у надії та вчини так, щоб вони знайшли гостинність і солідарність. Спрямовуй їхні кроки та відкрий серця тих, хто може їм допомогти. Амінь».
фінансово.
Щиро дякуємо!
