Росія вторглася в Україну сім років тому, коли окупувала Крим, — нагадує ватиканіст і біограф Йоана Павла ІІ.
Напередодні безпосереднього нападу на Україну 24 лютого 2022 р. він опублікував у «The First Things» статтю, заперечуючи формулювання про «неминуче» вторгнення. Джордж Вайґель також нагадує, що ситуацію не можна називати «українською кризою», оскільки вся відповідальність лежить на президентові Росії.
Нагадуємо, що стаття вийшла напередодні відкритих воєнних дій. Але певні реалії варто побачити з погляду західного журналіста.
Уже місяць світова преса описує розміщення російських військ вздовж кордонів України як загрозу можливого вторгнення. Однак правда така, що Росія вже здійснила вторгнення в Україну сім років тому, анексувавши Крим, а російські «зелені чоловічки» розв’язали у східній Україні війну, яка поглинула понад 14 тисяч жертв і вимусила до втечі з домівок понад мільйон людей. Незалежно від нинішнього розвитку мілітарної ситуації, вторгнення Росії в Україну не є «неминучим» — воно вже триває.
Цей факт затушовує російська пропаганда і дезінформаційна кампанія. З огляду на це варто сказати кілька слів правди.
Перший факт: це російська криза, а не «українська криза». Те, що зазвичай називають «українською кризою», повністю є ділом рук російського автократа Владіміра Путіна. Україна цієї кризи не викликала. Її не створили Сполучені Штати, її також не створило НАТО. Північно-Атлантичний Альянс, який є, був і завжди буде оборонним союзом, не становить для національної безпеки Росії загрози серйознішої, ніж для національної безпеки Ботсвани. Ствердження, що НАТО загрожує Росії, це велика брехня, яка затуляє істинний стан безпеки в Центральній та Східній Європі: колишні держави-сателіти СРСР (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія) та країни Балтії (Литва, Латвія, Естонія) вступили до НАТО тому, що бояться Росії, а не тому, що збираються її атакувати. Так само можна обґрунтувати прохання України про прийняття до НАТО.
Другий факт: ця штучно створена криза, що має на меті дестабілізацію та підкорення України, становить вираження рішучості Путіна скасувати вирок історії у справі Холодної війни. Путін про це говорить ясно уже протягом 20 років, і тільки дурні або ті, хто дивляться крізь ідеологічно затуманену призму «національного консерватизму», неспроможні втямити, про що тут ідеться. Путін, колишній функціонер КДБ, хоче зруйнувати перемогу недосконалих демократій над давньою тиранією. Перемога, яку принесла революція 1989 року та розпад Радянського Союзу в 1991 р. Саме ця велика стратегічна межа лежить в основі недавно проголошеного (просто перед зимовими Олімпійськими іграми) союзу між клептократичним режимом Путіна в Росії та людожерським режимом Сі Цзінпіня в Китаї. Путін і Сі хочуть не чого іншого як фундаментальної зміни світового порядку, в якому їхні гнобительські режими відіграватимуть головну роль. У цьому прагненні тиранів до глобальної гегемонії Україна і Тайвань відіграють ту роль, яку під кінець 1930-х відігравали Австрія і Чехословаччина: якщо вони впадуть жертвами тиранічних режимів, то настане черга інших країн.
Третій факт: російська агресія в Україні, що вже триває, будується на фальшивій інтерпретації історії, зокрема — історії християнства. Ствердження Путіна, ніби Україна це несправжня держава, підтримане черговою великою брехнею: нібито Росія була єдиним спадкоємцем хрещення східних слов’ян 988 року, а отже —єдиним законним стражем того, що ідеологи й апологети Путіна називають «русскім міром». Однак Україна, її православні спільноти та Українська Греко-Католицька Церква мають щонайменше такі само сильні права на цей історичний спадок, як Росія та Російська Православна Церква. Відродження російського імперіалізму в наші часи, може, не є таким уже дивовижним; старі звички легко не відходять. Однак роль РПЦ у підтримці фальшування історії Путіним і його нових імперських планів завдає серйозної шкоди Ділу Христовому в країні, яка надалі тільки виходить із руїн, завданих їй атеїстичним режимом. Митрополит Іларіон, головний екуменічний посадовець РПЦ, нещодавно отримав від президента Путіна орден св. Олександра Невського за «великий внесок у розвиток міжнародних та міжконфесійних стосунків». Чеснішим було би сказати «за заслуги перед російською державою та нинішнім кремлівським режимом».
Четвертий факт: російська агресія в Україні скерована на всіх, також і на дітей. Гібридна війна Росії проти української демократії налічує близько 1000 фальшивих повітряних тривог, яких від початку року зазнали школи по всій Україні — вдесятеро більше, ніж число фальшивих повітряних тривог у 2020 і 2021 роках. Ким є люди, які цілеспрямовано залякують сотні тисяч дітей та їхніх батьків, щоб дестабілізувати сусіда, який їм не загрожує? Це ті самі люди, які вбили Бориса Нємцова та отруїли Олексія Навального, які втручаються у вибори по інших країнах і які публічно брешуть із такою безсоромністю, що Йоахим фон Ріббентроп міг би червоніти.
фінансово.
Щиро дякуємо!
