«Так як у дарохранительниці ми зберігаємо Пресвяте Тіло Господа Ісуса, так Святе Письмо є дарохранительницею Святого Духа. Варто подбати, щоби в наших домівках Святе Письмо було у великій пошані», — радить о. проф. Генрик Вітчик.
Голова Товариства польських біблістів розповідає про складні моменти, які виникають при читанні Біблії.
Уникнути обох відхилень
Що робити, щоб, читаючи Святе Письмо, уникнути фальшивої інтерпретації, а з другого боку — браку відкритості на натхнення Святого Духа? «Головним знаряддям прочитання буквального і духовного сенсу Святого Письма є розум — відповідні методи об’єктивної інтерпретації. Ця інтерпретація не буває вільною від цілого багатства натхнення», — зазначає отець професор. Бібліст застерігає від формулювань «мені здається», «я вважаю» стосовно Біблії. Завжди потрібно перевірити, чи наша інтерпретація має своє обґрунтування хоч би в інших місцях Святого Письма. «Розумовий аналіз не є вільним від чуйності й людського досвіду, але, окрім цього, ми повинні інтерпретувати Писання в Церкві, у спільноті», — додає о. Вітчик.
Священник зазначає, що «Святе Письмо це не те, що дане одній окремій людині для жонглювання почуттями або виправдання різних власних ідей чи дій; але якщо мені спала на думку якась оригінальна інтерпретація, якої я досі не чув, то головний принцип такий: консультація з духовним керівником, сповідником, душпастирем — або принаймні з якоюсь спільнотою. Тоді я — відповідальний християнин». Бібліст нагадує, що Христос сам заохочував св. Фаустину консультуватися зі сповідником, попри те, що промовляв до неї особисто.
Яку Біблію читати?
Отець Генрик радить читати тексти, які використовуються під час Святої Меси (саме такі, виправлені тексти є в закладці «Літургійні читання РКЦ» на сайті CREDO. — Прим. пер.). «Заохочую читати Біблію з відповідними коментарями», — каже священник. Найкраще читання такого напрямку це так звана «Єрусалимська Біблія», в якій багато фахових коментарів. (В Україні таке видання вийшло друком 2009 р. Його тексти базуються на перекладі Хоменка у редакції 2007 р. — Прим. пер.)
«Варто, щоб ми читали один переклад і на ньому будували наші розмови, дискусії та молитви», — наголошує польський бібліст.
Його самого захоплює фактично кожне речення в Євангеліях. До найбільш улюблених він зараховує опис зустрічі Магдалини з Воскреслим (Йн 20, 11-18), а також фрагмент Йн 15, 15: «Тож слугами вже не називатиму вас: слуга не відає, що його пан робить. Називаю вас друзями, бо все Я вам об’явив, що чув від Отця мого».
Біблійні мовні цікавинки
Цінним умінням біблістів є їхнє знання оригіналів Святого Письма. Отець Генрик Вітчик зазначає, наприклад, що в тексті про зустріч Ісуса з учнями, які прямують до Емауса (див. Лк 24, 13-35), говориться не так про те, що Христос «зник від них», як — і про це нам свідчить оригінал — що Він «став невидимим». Тобто що Господь надалі був присутній з учнями, але інакше, ніж доти. А трохи раніше, де Ісус «вияснював» їм Писання, можна прочитати в оригінальному тексті, що Він є Інтерпретатор (герменевт) Божого слова, а цей відтінок у перекладі не очевидний. Саме страждання, смерть і воскресіння Сина Божого у славі надають інтерпретацію і текстам Старого Завіту, і Його земному вченню, задокументованому в Євангеліях.
Інший приклад — речення «Всі (…) чудувалися словам ласки, які линули з уст Його» (Лк 4, 22а). Слово «ласка», пов’язане з грецьким «charis», це «благодать», а вже потім — прихильність чи ласкавість.
Як заохотити до читання Біблії?
Що робити, щоб заохотити (насамперед себе, а потім інших) до спілкування зі Святим Письмом? «Із Біблією, — каже о. Генрик, — як із класичною музикою. Багато хто з нас її не розуміє аж до моменту, коли йому сподобається якийсь конкретний твір, що припаде до серця. Подібно якщо якесь одне речення або думка з Біблії промовлять до мене безсумнівно, якщо я розсмакую його, — тоді сягатиму по те, що більше і глибше».
«Складно уявити християнина без щоденного споживання Слова Божого, подібно як неможливо людині жити без їжі і пиття», — каже бібліст, заохочуючи до щоденної зустрічі принаймні з читаннями дня або з Євангелієм дня. Це наш щоденний мінімум. Отець Вітчик додає: «Добре було би взяти якесь одне речення з Євангелія чи з псалму, яке буде в наших думках протягом цілого дня, наприклад, у формі молитви короткими актами». Часте сягання по Святе Письмо, каже він, дозволяє нам глибше переживати Євхаристію.
«Слово Боже подібне до СМСок, які ми отримуємо від знайомих чи близьких. Достатньо одного речення або кількох графічних знаків, які показують нам почуття або думки тієї людини. Почнімо так ставитися до Святого Письма», — каже о. Вітчик. Зрештою, це ж персональний канал комунікації з Небесним Отцем, Христом Господом і Духом Параклетом, Духом правди-з-нами. Бібліст заохочує розпочинати читання з синоптичних Євангелій (Матей, Марк, Лука) чи послань апостолів, або з книги Псалмів чи Приповісток. Або від Книги Премудрості Сираха.
Біблія і війна в Україні
«Мир цьому дому» — гасло, яке безсумнівно стосується війни в Україні, каже о. професор. «Цей дім — то наші сім’ї, але також віруючий український народ». Бібліст пояснює, що цим Миром є Христос Переможець: бо в Ньому є божественна міць і багатство, сила і мудрість Божа, честь і слава, і благословення — повнота радості! (пор. Одкр 5, 12). Вони перемагають синів пітьми: червоного дракона, звіра і фальшивого пророка (див. Одкр 12-13).
Отець Генрик Вітчик, dr. hab., священник Кєлецької дієцезії, в 2009-2021 роках – член Папської біблійної комісії. Професор Інституту біблійних наук на Теологічному факультеті Люблінського католицького університету Йоана Павла ІІ.
фінансово.
Щиро дякуємо!
