Поки Міністерство культури вкотре відтерміновує повернення київського храму святого Миколая католицькій громаді (нагадаємо, що тепер чиновники обіцяють зробити це до кінця 2023 року), парафіяни продовжують самотужки працювати над відновленням святині та приведенням її до належного стану.
Нещодавно парафіяни провели у храмі велике прибирання, зосереджене на зусиллях рятувати будівлю від грибка, який уже багато років становить велику проблему, що тільки посилилася після минулорічної пожежі. А вчора, 18 липня 2022 року, у ньому встановили церковні лави — вперше з 1938 року, коли комуністи закрили та розграбували храм. До цього часу замість лав у храмі стояли крісла, розраховані для відвідувачів концертів у Будинку органної та камерної музики. Тепер, 84 роки потому, святиня стала ще на крок ближчою до свого первозданного вигляду.
Лави для храму святого Миколая передала парафія святої Марії з міста Андернах (Німеччина). Робота з їхнього встановлення була запланована на 4 дні, але завдяки старанності та завзятості вірян зайняла лише 4 години.
«Це насправді Божа справа, оскільки була присутня неймовірна велика кількість людей, особливо якщо брати до уваги, що це був робочий день, — прокоментував о. Павло Вишковський ОМІ, настоятель парафії. — Чоловіки і жінки, старші і молодші пожертвували своїм часом, щоб допомогти встановити лави. Варто наголосити, що більшість із них мають довжину понад 4 м, і вагу у 112 кг, але парафіяни, зокрема — жінки, радісно і завзято працювали. Одна з наших парафіянок, Світлана Бокшан, святкувала цього дня свій день народження, але разом із чоловіком прийшла, щоби допомогти».
Під час роботи парафіяни також винесли багато обгорілих крісел, що постраждали під час минулорічної пожежі. Після виконання «протиаварійних робіт», про завершення яких Міністерство культури відзвітувало у січні, їх просто залишили у підвалі.
По закінченню роботи парафіяни разом із настоятелем помолилися Розарій, за всіх тих хто допомагав у цій справі, за парафію святої Марії в Андернах та за добродіїв, а також за благодійний фонд родини Жебрівських, що допоміг у перевезенні лав, адже відстань між парафіями становить близько 2 тисяч кілометрів, а також за парафіян, які сьогодні захищають Батьківщину від ворожої навали.
«Сьогодні ми вчергове переконались, що немає нічого неможливого у Господа, — каже отець Павло. — Якщо Бог за нас, то хто проти нас?»
фінансово.
Щиро дякуємо!
