Називати Марію Царицею мучеників, хоча Вона не зазнала болісної смерті, може здаватися дещо дивним, хоча саме це ми робимо, молячись Лоретанську літанію.
Однак, за словами святого Бернарда з Клерво, Марія зазнала мучеництва духу, а не тіла. У своїй проповіді він сказав:
«Мучеництво Богородиці описане як у пророцтві Симеона, так і в реальній історії про Страсті нашого Господа. Святий старець сказав про немовля Ісуса: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; Він буде знаком протиріччя”. Далі він сказав Марії: “Та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець”. Воістину, о благословенна Мати, меч пронизав Твоє серце. Бо лише пройшовши крізь нього, меч міг увійти у тіло Твого Сина. Після того, як Твій Ісус, який належить усім, але особливо Тобі, віддав своє життя, жорстокий спис, не утримавшись від дотику до Його мертвого тіла, розірвав Йому бік. Зрозуміло, що це не торкнулося Його душі і не могло зашкодити Йому, але це пронизало Твоє серце… Не дивуйтеся, брати, що Марію називають мученицею духу».
Далі святий Бернард пояснив, що Марію можна вважати мученицею, хоча Вона й не була вбита за віру.
«Хто ви і яке джерело вашої мудрості, що ви більше здивовані співчуттям Марії, ніж стражданнями Сина Марії? Бо якщо Він міг померти тілом, хіба не могла Вона померти разом із Ним духом? Він помер тілом через любов, більшу, ніж будь-хто знав. Вона померла духом через любов, відтоді небачену».
Святий Бернард вірив, що Марію можна вважати «мученицею духу» через сильні страждання та біль, що Вона витерпіла біля підніжжя хреста Її Сина. З огляду на це, Її доречно називати Царицею мучеників.