Українці, щоб існувати далі як народ і нація, не мають іншого виходу, як тільки далі чинити опір російському агресору.
На цьому наголосив Верховний архієпископ Києво-Галицький Святослав Шевчук, Глава УГКЦ, в інтерв’ю для австрійської католицької агенції «Kathpress» та німецької католицької щоденної газети «Tagespost».
На його переконання, без зміни режиму в москві нема нині перспектив на те, щоб реальні переговори були можливими. «Якщо Україна взагалі не має права на існування, то з ким росія має вести перемовини? Тому Україна не може капітулювати, вона мусить стояти твердо, щоб надалі існувати як держава і народ. Як довго ми будемо змушені чинити опір — невідомо, але ми не маємо іншого вибору», — зазначив архієпископ.
«Те, що Україна взагалі ще існує, це ніщо інше як чудо», — підкреслив Блаженніший. Величезна армія напала на нашу країну, «і факт, що нам вдалося дієво противитися, видавався справжнім чудом, чимось, що неможливо пояснити виключно за людськими розрахунками». Те, що він сам іще живий, Глава УГКЦ теж назвав чудом. Російські війська зупинилися за 20 км від центру Києва, групи командос проникли аж до греко-католицької катедри. «Атака була дуже добре підготовлена», — сказав архієпископ Шевчук.
Ієрарх із обережним оптимізмом оцінює нещодавні мілітарні успіхи України. «Ми є свідками того, що великий міф непереможної російської армії розвалюється. Українські воїни сказали б, що вони усвідомлюють — російські солдати це тільки люди, і що Україна має шанси протистояти цій армії». Однак архієпископ застерігає перед ейфорією. «Я не військовий експерт і небагато знаю на цю тему. Ми, однак, повинні зберегти ясну голову і розуміти, що ця війна не закінчиться у найближчому майбутньому», — зазначив Глава УГКЦ і додав: «Ми мусимо чинити опір, щоб вижити. Не маємо вибору».
На запитання про можливі перемовини або мирні переговори між Україною та росією Верховний архієпископ Києво-Галицький сказав: «Ми щоденно молимося про мир. Однак бачимо, що російська сторона вживає слово ‘мир’ у значенні, яке для нас означало би буття переможеними й відданими на поталу агресору». Ця інтерпретація слова «мир» виникла вже під час війни росії з Грузією 2008 року. Тоді використовувано такі формули, як «примушення до миру». «Це означало здатися», — підкреслив він.
«Тим часом у росії всі розуміють, що вторгнення було помилкою, навіть у найвищих колах. Але можновладців цікавить тільки врятування обличчя, замість серйозних роздумів, як вийти з нескінченної логіки війни», — сказав Глава УГКЦ, додаючи: «А міф ‘великої, святої Русі’ триває надалі. Однак велич означає не непомильність, а здатність виправляти, визнавати помилки».