Погляд

Папа на похороні папи. Історичний прецедент

04 Січня 2023, 14:54 4825

Кілька разів в історії було так, що ховали Єпископів Рима, які, склавши повноваження, вже не виконували найвищих функцій у Церкві. Але вперше в історії на такій церемонії буде присутнім чинний Папа.

На похоронній Святій Месі Бенедикта XVI буде присутній Папа Франциск, хоча саму Месу очолить кардинал Джованні Баттіста Ре, — оголосив Маттео Бруні, директор пресслужби Апостольського Престолу. Франциск також очолить обряд останнього прощання й саме поховання у Ватиканських гротах, які матимуть уже приватний характер.

Зазвичай декан Колегії кардиналів очолює жалобні урочистості пап, але цього разу так не буде ­– не з огляду на традицію, але через проблеми Франциска з колінами. Подібна ситуація була на Пастирку 10 днів тому, коли Франциск, убраний в капу, очолив літургію та виголосив проповідь, хоча саму Месу очолив кардинал Ре як головний служитель.

Ми дізнаємося щораз нові подробиці стосовно похорону папи-сеньйора. Маттео Бруні сказав, що ця урочистість «в загальних рисах відповідатиме похоронові папи», хоча певних елементів там не буде. Деталі ми постійно пізнаємо, оскільки даремно буде шукати ватиканські документи й ритуали стосовно похорону папи у відставці. Відповідь, чому їх нема, цілком очевидна: досі не було нагоди для постання таких спеціальних урегулювань. Щоправда, Бенедикт XVI це не перший папа, якій склав повноваження, і кілька разів в історії вже відбувалися поховання Єпископів Рима, які не виконували владу ключів; але ще не траплялося, щоб такий похорон відбувся в Римі. Ну і по-друге, востаннє така ситуація виникла 606 років тому, 1417 року в Реканаті.

 

Уперше за шість століть

Відмова Григорія ХІІ від папства дала можливість закінчити т.зв. Західну схизму — велику кризу в Церкві, через яку одночасно були проголошені двоє пап, а в останній фазі навіть троє. Тільки одного з них історія Церкви визнала справжнім Єпископом Рима — а саме, Григорія ХІІ з римського послуху. Але перш ніж це настало, Собор у Констанці, скликаний для розв’язання кризи, шукав способів її розв’язання. Воно було одним: добровільна відмова від папства усіх трьох проголошених пап. Григорій ХІІ визнав Собор (хоч і не він його скликав) і подав у відставку 1415 року. Двоє інших антипап продовжували чинити опір. Через це соборний «кризовий штаб» тривав аж до 1417 року, коли остаточна згода двох інших дозволила скликати конклав — єдиний конклав в історії, в якому брали участь не тільки кардинали-електори, але й національні делегації.

Коли конклав розпочинався в листопаді 1417‑го, Григорія ХІІ уже не було серед живих. Він помер за місяць до конклаву. Після свого зречення він залишився у статусі кардинала-єпископа (це загадковий титул, бо кардиналів призначає папа, а не Собор) й перебував у Реканаті, похований у місцевій катедрі. Деталі його поховання не відомі.

Наступним — ідучи вглиб історії — папою, який подав у відставку, був Целестин V. Це дуже цікава історія про монаха-ереміта, якого вибирали довше, ніж він папствував. Вибори цього папи тривали 25 місяців, натомість сам Целестин V, який був монахом-пустельником П’єтро Мороне, обраним з‑поза кардинальського грона, очолював Церкву з липня по грудень 1294 року. 13‑го грудня він зачитав перед кардиналами формулу добровільного звільнення — і повернувся в Абруццу, прагнучи провадити далі миле серцю пустельницьке життя. Його наступник, Бенедикт VIII, кажуть, побоювався опозиції з його сторони, тому звелів, щоб П’єтро перебував у замку Фумоне. Складно знайти хоч якісь подробиці його похорону. Похований він у храмі св.  Агати у Ферентіно. Занотовано, однак, що по його смерті Бенедикт VIII розпорядився влаштувати жалобу і відправив за нього жалобну Месу в Римі.

Обставини відходу від керування Церквою у випадку Бенедикта ІХ не дуже ясні — чи це було його рішенням, чи імператор усунув його з трону. Фактом є те, що це був папа, який двічі повертався на папський трон: історія зафіксувала аж три його понтифікати. Зрештою, втретє він остаточно відмовився від папства, осівши у Гротаферрата, де прожив іще вісім років (дехто каже, що зберігаючи за собою титул папи). Невідомо, як виглядав його похорон 1055 року.

Зречення папства з боку Сильверія (537), Понтіана (235) і навіть, за думкою деяких істориків, Климента (97) були викликані ув’язненнями: відмові від папства у ситуації вигнання зробила би можливим обрання наступника на кафедру св. Петра. Решта поховані там, де померли. Сильвестр (помер внаслідок розпочатого голодування) — на острові Понца, Понтіан (вимучений нелюдською працею в копальнях) — на острові Таволара.

Похорон папи, який уже не виконує найвищу владу в Церкві, відбудеться вперше за 606 років, але, попри все, він буде безпрецедентним.

Також, як нагадав портал Vatican News, 221 рік тому — 1802 року — тодішній папа Пій VII відслужив у соборі св. Петра жалобну Святу Месу за свого попередника, Пія VI, який помер за три роки до цього.

Пій VI (Джананджело Браші, 1717-1799) був обраний на конклаві 1775 року. Його понтифікат припав на роки Французької революції 1789 року та перший період правління Наполеона, чиїм в’язнем він став. Папу детронізували, ув’язнили і вивезли до Сієни, потім до Флоренції, зрештою до Франції, де його утримували під охороною в монастирі. Він помер у Валансі й там був похований.

Його наступник Пій VII, обраний 1800 року, вирішив повернути тлінні останки попередника до Рима. 17 лютого 1802 року він служив у базиліці св. Петра похоронну Месу за свого попередника. Однак тіло папи-в’язня так і не упокоїлося в мирі разом з іншими понтифіками, бо було перевезене назад до Валанса на вимогу Франції. 1811 року до Рима привезли його серце.

 

«Не до кінця папський» похорон

Церемонію приготувань до похорону і сам похорон описують два документи: Апостольська конституція про обрання папи та літургійний церемоніал «Ordo Exsequiarium Romani Pontificis». Перший із них не буде застосований, оскільки Бенедикт XVI на момент смерті вже не виконував найвищої функції в Церкві. Саме тому інформацію про його смерть не проголошував кардинал-вікарій з Рима, але повідомив звичайним чином директор пресслужби Апостольського Престолу. З цієї ж причини декан Колегії кардиналів не скликав усіх кардиналів світу прибути до Рима, бо смерть цього папи не створила ситуацію sede vacante — вільного місця на Петровому престолі. Це лише кілька правил, які запускають у хід процедуру на випадок смерті чинного папи, описану в конституції «Universi Dominici Gregis», яка тут просто не застосовується.

Якою мірою відіграватиме роль церемоніал «Ordo Exsequiarium Romani Pontificis», практичне застосування якого ми пізнали 2005 року, спостерігаючи за жалобними урочистостями папи Йоана Павла ІІ, — це ще невідомо. Таких елементів може бути багато, ба навіть більшість. Відомо, що Бенедикт XVI буде похований у Ватиканських гротах, точно на місці поруч із гробом св. Петра, де раніше спочивало тіло Йоана Павла ІІ, перш ніж його з огляду на беатифікацію перенесли до каплиці св. Себастьяна в соборі св. Петра. Це буде не єдина деталь із тих, що вказують на папський вимір його похорону. Свідчить про це також виставлення тіла померлого Бенедикта XVI у базиліці св. Петра, щоб делегації та вірні могли віддати йому шану. Тут важливо те, що тіло папи Бенедикта одягнене у літургійні шати червоного кольору, а так діється тільки у випадку похорону пап.

Можливо, інші елементи літургії теж будуть почерпнуті з ватиканського документу про похорон пап. Можна сподіватися червоного кольору орнатів, у яких нинішній Папа, кардинали та єпископи служитимуть жалобну Святу Месу, а також окремих ритуалів, які ми знаємо з 2005 року, з похорону Йоана Павла ІІ. Цей документ визначає також месальні читання, але уже повідомлено, що вони будуть «не папськими». Пам’ятаймо, що кожний ритуал детально уточняється під час приготувань до конкретної урочистості; ба більше, на форму похоронних урочистостей впливають також і самі папи, залишаючи заздалегідь підготовлені побажання. Наприклад, Павло VI відступив від попередньої традиції, просячи, щоб його поховали просто в землі, а не в саркофагу.

Бенедикт XVI хотів, щоб його похорон був скромним. Такий церемоніал не передбачає участі державних делегацій, як у випадку похорону чинного папи, тобто глави Держави Ватикан. Папа-сеньйор захотів тільки, щоб були дві офіційні делегації: німецька та італійська. Інші політики, навіть глави держав, братимуть участь у похороні приватно, — так заявив Маттео Бруні, відповідальний за ватиканську пресу.

На похоронній Месі Бенедикта XVI буде присутній Папа Франциск, хоча саму Месу очолить кардинал Джованні Баттіста Ре, декан Колегії кардиналів. Участь Папи і очолення значної частини жалобної церемонії — це історичний прецедент. Уперше в історії папа, який склав повноваження, помер у самому Римі й буде похований у Ватиканській базиліці. Тому вперше в історії є можливість участі чинного Папи в похованні його попередника.

 

Наслідки зречення

Хоча можливість папського зречення  була відома в Канонічному праві і практикована (як уже видно) фактично від початку існування Церкви, то лише відставка Бенедикта XVI у лютому 2013 року змусила уточнити численні приписи і документи, і створити нові, як от хоч би планований документ про статус папи-сеньйора. Зречення 10 років тому надалі приносить наслідки. Тепер воно вимагає перероблення ритуалу похорон.

Усе це пояснює, чому ми надалі не знаємо до кінця, як саме виглядатиме похорон Бенедикта XVI. Якщо постає окремий ритуал, який визначить детальний перебіг урочистості, то він постає саме зараз, напевно виходячи з раніших напрацювань літургістів — зрештою, вже 10 років як вони знали, що похорон папи-сеньйора настане. І цей ритуал стане на майбутнє чіткою точкою відліку, коли відбуватимуться наступні похорони пап, які захочуть завчасно скласти з себе повноваження.

Переклад CREDO за: о. Пшемислав Слівінський, Stacja7

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Бенедикт ХVI

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: