Шестиденна зустріч єпископів Сиро-Малабарської Церкви, що була спробою розв’язати майже 25-річну літургійну суперечку, закінчилася невдачею.
Як повідомляє Crux, єпископи розійшлися у суботу без жодного консенсусу щодо того, як слід відправляти Месу.
Сиро-Малабарська Церква з центром у штаті Керала на півдні Індії має понад чотири мільйони послідовників у всьому світі, що робить її другою за величиною серед східних Церков у сопричасті з Римом після Української Греко-Католицької Церкви.
Принаймні з 1990-х років члени цієї Церкви розділилися щодо правильного способу відправи свого унікального обряду Меси, відомого як «Свята Курбана». Історично склалося так, що деякі гілки Церкви відправляли її ad populum, тобто обличчям до народу, протягом практично всієї літургії, тоді як інші робили це ad orientem, тобто обличчям на Схід.
У 1999 році єпископи Церкви домовилися про компромісну форму: під час Літургії Слова Меса буде відправлятися обличчям до народу, а під час Літургії Євхаристії — на Схід. Однак на практиці ця угода зазнала невдачі, бо деякі частини спільноти Церкви відмовилися її прийняти — зокрема, дієцезія Ернакулам-Ангамалі, найбільша дієцезія Сиро-Малабарської Церкви, до якої належать близько півмільйона вірних.
У липні 2021 року в суперечку втрутився Папа Франциск, наполягаючи на необхідності єдиної літургії за формулою 1999 року та якнайшвидшому впровадженні єдиної форми. Але спроби затвердити єдину форму Святої Курбани зустрілися з шаленим опором — вуличні бійки, голодування і спалення пастирських листів. У березні 2022 року активісти також публічно спалили опудала кардинала Леонардо Сандрі, префекта Ватиканської Конгрегації Східних Церков, і кардинала Аленчеррі, глави Сиро-Малабарської Церкви.
Перед Різдвом у соборі в Ернакуламі на півдні Індії виникла сутичка через Месу. Щоб зупинити натовп, який, зокрема, перетягував вівтар та розкидав по землі літургійний посуд, довелося викликати поліцію.
У відповідь на невдачу Сиро-Малабарського синоду кардинал Георгій Аленчеррі оприлюднив заяву, наполягаючи на тому, що лише єпископи та Ватикан можуть ухвалювати літургійні рішення, а майбутні дискусії повинні розглядати єдину літургію як відправну точку.
«Надія єпископів на Синод полягала у тому, щоб розпочати процес примирення, почавши служити єдину Месу у кафедральній базиліці принаймні по неділях, — зазначається у заяві. — Але ті, хто виступають проти єдиної літургії, відмовилися, унеможлививши ухвалу рішення, яке могли би привітати всі».
Коментуючи насильницькі інциденти у базиліці Ернакулама перед Різдвом, кардинал зазначив, що священники, які використовували Святу Месу як спосіб протесту, і люди, які зазіхнули на вівтар, завдали глибоких ран Церкві. Звіт про це питання буде надісланий до Риму, і всі відповідні заходи будуть вжиті.
Тим часом отець Хосе Вайлікодат, що представляє священників дієцезії Ернакулам-Ангамалі, сказав, що вони продовжуватимуть відправляти Месу обличчям до народу, стверджуючи, що заява Аленчеррі створює більше проблем, ніж вирішує. Отець Павло Телакат, колишній прессекретар Сиро-Малабарського синоду, сказав, що незгідні не заперечуватимуть, якщо їм нав’язуватимуть одноманітність «у питаннях віри чи моралі».
«Але те, що вони хочуть нав’язати, — це простий ритуал, — сказав він. — Текст Меси має багато варіантів, можна відправити дуже урочисту або дуже коротку Месу, можна мати чотири читання чи тільки два. Єдине, про що ми просимо, — це про те, що ми вже робили: відправляти Месу обличчям до народу. Це лише питання орієнтації, де немає нічого поганого».
Телакат процитував твердження посла Ватикану в Індії про те, що прагнення до одноманітності не повинно створювати роз’єднання, а також слова Папи Франциска про те, що пошуки жорсткої одноманітності не є християнським ставленням.
«Мені також пригадується нещодавній виступ Патріарха Халдейської Церкви [Іраку] Сако про близькосхідні Церкви, — сказав Телакат. — Він нагадав нам, що коли ворожі війська збиралися біля воріт міста Константинополя [у XV столітті], візантійські богослови сперечалися про стать ангелів. Боюся, що ми у схожій ситуації».