Папа: Ісус заохочує нас до надзвичайної любові і допомагає її практикувати

Виклик Ісуса, який полягає у тому, щоб вийти за межі утилітаристського розуміння любові, був у центрі уваги недільної проповіді Папи Франциска.

Вимогливі слова Ісуса, що здаються парадоксальними, якими Він заохочує підставляти другу щоку та любити навіть ворогів, були в центрі уваги роздумів Папи Франциска перед хто нас любить, бути друзями тим, хто для нас є другом, але Ісус запитує: коли так чините, «то що особливого робите?». На тому «надзвичайному» Святіший Отець і зосередив своє повчання — пише Vatican News.

Запорука надії на спасіння

Наступник святого Петра зауважив, що у той час, коли «надзвичайним» вважається те, що виходить за межі звичного, за межі обрахунків, продиктованих розсудливістю, ми, загалом, «стараємося мати все достатньо впорядкованим і під контролем, щоб це відповідало нашим очікуванням». Тобто побоюємося «не отримати взамін чи надто наражатися і залишитися розчарованими» а тому «воліємо любити того, хто нас любить», чинити добро «лише тому, хто добрий з нами, бути щедрими з тими, хто може віддячити взаємністю». Натомість тому, хто чинить нам зло, відплачуємо «тією ж монетою». Господь же попереджає, що цього недостатньо, бо «якщо залишаємося у звичайному, в рівновазі між давати й отримувати, то речі не змінюються». «Якби Бог дотримувався цієї логіки, ми б не мали надії спасіння», — сказав Папа, додаючи, що Божа любов, натомість, «завжди є надзвичайною», перевищуючи звичні критерії людських взаємин.

Дисбаланс любові

Таким чином, за словами Святішого Отця, Ісусове заохочення кидає нам виклик: тоді як ми схильні «залишатися у звичності утилітарних аргументів», Він закликає «відкритися на надзвичайність безкорисливої любові», тоді як ми звикли «вирівнювати рахунки», Христос спонукає нас жити «дисбалансом любові». І цьому «не варто дивуватися», бо якби «Бог не був неврівноваженим», ми «ніколи не б не отримали спасіння». Як писав святий Павло, «За доброго, може, хтось і відважився б умерти. Бог же показує Свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками». «Божа любов — це любов, яка завжди в надлишку, завжди за межами розрахунків, завжди диспропорційна. Сьогодні Він закликає і нас також так жити, бо лише так ми насправді свідчитимемо про Нього», — сказав Папа.

Віддача чи безкорисливість?

Підсумовуючи, Єпископ Рима зазначив, що Господь пропонує нам «вийти з логіки віддачі та не важити любов вагою обрахунків і вигоди». Він заохочує не відповідати злом на зло, бути сміливими в добрі та ризикувати в даруванні, «навіть якщо отримаємо небагато, а то й нічого взамін». «Бо саме це є любов’ю, що повільно перетворює конфлікти, скорочує віддалі, долає ворожнечу та зціляє від ран ненависті», — мовив Папа, заохочуючи запитувати себе, якою логікою керуємося в житті: логікою віддачі чи логікою безкорисливості? «Надзвичайна любов Христа — нелегка, але можлива, бо Він сам допомагає нам, даруючи Свого Духа, свою безмірну любов», — сказав Святіший Отець, закликавши: «Молімося до Богородиці, яка відповівши Богові Своїм “так” без обрахунків, дозволила Йому зробити із себе шедевр Його благодаті».