«Якщо ти робиш це за покликанням, то лікар — це найпрекрасніша професія, яку лиш можна уявити», — каже Андреа Кампана з лікарні Дитятка Ісуса в Римі.
Педіатр — це найпрекрасніший фах у світі. Цим сповненим ентузіазму ствердженням ділиться не резидент, який тільки обрав цю спеціалізацію, а ординатор відділення в лікарні Дитятка Ісуса в Римі, що розташована по вулиці Палідоро.
Андреа Кампана, 53‑річний лікар родом із Брешії, за свою майже 30‑річну практику лікував тисячі дітей. За цей час він не раз доходив до меж можливого у медицині, коли закінчувалися способи врятувати життя малих пацієнтів, ввірених його опіці.
Бачив багато дітей, що помирали
В інтерв’ю для часопису Credere доктор Андреа сказав: «Як педіатр, ти лікуєш дітей, у пологовій залі робиш так, що вони приходять на світ на 25‑му тижні вагітності, й берешся їх реанімувати. Відчуваєш, що рятуєш життя, і це стається трохи не щодня. Але бачиш також, як багато дітей помирають».
«Мене визнали безнадійним»
Цьому чоловікові судилося займатися саме цією роботою, яку він так сильно любить, попри те, що сам він не походить із лікарської сім’ї. Ось його історія:
«Коли мені було два місяці, в мене діагностували кишкову мальабсорбцію і записали мене в безнадійні. Ординатор лікарні в Пармі, однак, тримав мене у відділенні два з половиною місяці. Від доктора Імперато — бо саме таке він мав ім’я — все й почалося. Я ніколи про це не жалкував. Якщо робиш це з покликання, то лікар — це найпрекрасніша професія, яку можна уявити».
Професійний шлях Андреа зріс на захваті доктором Карло Імперато — гіганта італійської педіатричної школи. Кампана пішов на навчання, а потім обрав спеціалізацію в царині неонатології у своєму рідному місті.
Незабутній пацієнт
Саме там, у Пармі, ведучи хворого — 10‑річного Мікеле, він уперше пізнав, що означає капітулювати перед невиліковною хворобою. Бувши молодим лікарем-резидентом, він при кожній зустрічі приносив одну детальку Лего, частинку великого замку, який хлопчик будував під час перебування в лікарні.
Однак того дня хлопчик віддав йому детальку конструктора, сказавши: «Тепер ти сам повинен його закінчити». Він зрозумів, що настав його кінець.
Робота у Римі
З початком 2004 року Андреа Кампана перевівся до ватиканської лікарні Дитятка Ісуса, і це для нього була не просто зміна місця праці. Переживання, які він нагромадив від тго моменту, вельми його збагатили.
«По-перше, тут є неймовірна для інших лікарень кількість дітей, з якими ми маємо справу. В лікарні Дитятка Ісуса це явище унікальне, у всесвітньому масштабі. Рік, проведений у стінах цієї лікарні, дорівнює 5‑6 рокам, проведеним деінде. Наступна справа, яка вирізняє це місце, — це можливість бути близько біля пацієнта. Лікарня дозволяє нам бути собою і повністю зосередитися на опіці над дітьми».
На місії в Африці
Дружина доктора, Франческа, також лікар у шпиталі Bambino Gesu. Однак познайомилися вони в Африці, під час виїзду на місії, куди Андреа багато разів їздив у межах гуманітарних проєктів.
«Я багато разів був в Африці. Зустрів там прекрасних людей, таких як сестра Інкороната, яка і Ітігі, що в Танзанії, створила повноцінний педіатричний центр, який займається лікуванням різноманітних дитячих хвороб. Того року я дістався місця призначення, весь розбитий розпадом мого першого шлюбу. Я був на гуманітарній місії, але — на противагу до попередніх виїздів — відчував, що цього разу потребую зробити щось не так для інших, як для себе».
Педіатр — щоб лікувати найслабкіших
Андреа Кампана визнає, що він людина глибоко релігійна і що завдячує цим значною мірою своїй бабусі, яка була францисканською терціаркою. Щодня вранці він молиться, маючи в думці людей, яких зустріне на своєму шляху, а також за тих, кого вже нема на цьому світі.
Розмову він завершив такою думкою:
«То не дорога, якою ідеш, а люди, яких на цій дорозі зустрічаєш, формують твою духовність. Є фрази в Євангелії, які мене глибоко зачіпають. Пізніше, однак, вони мусять бути перекладені мовою повсякденності. Для мене це означає потребу бути в розпорядженні тих, хто найслабший, тих, хто цього потребує. Ось причина, чому я — лікар».
Нагадаємо, ватиканська лікарня Дитятка Ісуса приймає українських дітей, яким через війну не можуть забезпечити належні умови лікування, та дітей-біженців, які знайшли прихисток в Італії. Тільки з лютого по жовтень 2022 року через цю лікарню пройшли 1600 дітей з України.
Переклад CREDO за: Сильвія Лукетті, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
