«Ми розуміємо, що ми маємо бути тут, за кордоном, і нагадувати людям, що в Україні йде війна. А додому, звісно, ми їздимо періодично. Без дому ніяк. Дім — це місце сили: всю свою силу, енергію черпаємо звідти».
Ці слова солістки Харківського національного театру опери та балету Ганни Маринчак підсумовують долю і місію багатьох українських митців у час війни. Один із мистецьких заходів, у якому взяли участь артисти цього театру, відбувся в Римі в Palazzo della Cancelleria, що є екстратериторіальною будівлею Святого Престолу, повідомляє Vatican News.
За останній рік у світовому інформаційному просторі значно зросла кількість новин про Україну. Зазвичай — і це закономірно — йдеться про інформацію, пов’язану з бойовими діями. Українські митці усвідомлюють свій обов’язок сприяти тому, щоб ці новини не були єдиним джерелом обізнаності про їхню батьківщину.
В межах заходів, організованих у Римі та безпосередньо у Ватикані в контексті річниці повномасштабної війни в Україні, у вівторок, 28 лютого 2023 р., в Palazzo della Cancelleria відбувся концерт класичної та сакральної музики Харківського національного академічного театру опери й балету імені Лисенка. Цей захід відбувся завдяки зусиллям Християнського благодійного фонду «Покров» (м. Харків) та Посольства України при Святому Престолі.
Музиканти, що супроводжують молитовні заходи
Перед початком концерту зі вступним словом до присутніх звернулися Посол України при Святому Престолі Андрій Юраш, заступник Секретаря зі стосунків з державами Святого Престолу монсеньйор Мирослав Ваховський та представник Християнського благодійного фонду «Покров» Сергій Трунов.
Пан Юраш нагадав, що представники Харківської опери вже не вперше виступають у цьому ватиканському палаці: в липні минулого року вони брали участь у представленні пам’ятної срібної медалі «Мир в Україні», яку випустив Монетний двір Держави-Міста Ватикану. Їхня музика супроводжувала також спільну молитву за Україну, що відбулася 21 лютого в базиліці Сант Андреа делла Валле з ініціативи Посольства.
Звернувши увагу на репертуар концерту, пан посол підкреслив, що, окрім всесвітньо відомих сакральних творів, до нього увійшли твори українських авторів, які показують, наскільки «музична спадщина України доповнює і розширює європейську традицію».
Україна прагне чути мелодійний звук миру
«Присутні тут митці та їхні твори, — зауважив у своєму вступному слові монсеньйор Мирослав Ваховський, — нагадують нам насамперед про те, що прагне чути Україна: не оглушливий гуркіт зброї, що забирає життя, а мелодійний звук миру, який вчиняє більш конкретною всяку надію». Він додав, що всі заходи, які відбулися протягом тижня у контексті річниці війни в Україні, стали нагодою «висловити близькість до мученицького українського народу», і насамперед нагодою для молитви за те, «щоб війна, страждання та смерть якнайшвидше поступилися місцем справедливому і тривалому мирові».
Харківські діти, що малюють у метро
Пан Сергій Трунов, представник БФ «Покров» розповів присутнім, що Харків постійно перебуває під обстрілами російських військових, але, незважаючи на це, навіть ті частини області, які раніше були окуповані, потроху починають відновлюватися. Він зазначив, що їхній фонд опікується дітьми та їхніми матерями, які залишились у місті. «Навіть у бомбосховищах і підземних станціях метро діти, які ховаються від ракетних обстрілів, продовжують гратися, присвячувати час творчості й навчанню», — підкреслив пан Трунов, додаючи, що вони привезли з Харкова деякі дитячі малюнки, що були намальовані в метро. Ці малюнки було виставлено в одній із зал, виділених для мистецького заходу.
Культурна місія музикантів
«Вже майже рік ми виконуємо культурну місію, — зазначив в інтерв’ю для Vatican News головний диригент Харківського національного академічного театру опери та балету Петро Морозов. — Ми показуємо людям у різних країнах — у Словаччині, Німеччині, Австрії, Франції, Італії та багатьох інших, — що Україна має свою культуру: виконавську, композиторську, вокальну і оперну. Ми показуємо всьому світові, що Україна — це Європа, і ми чесно робимо свою справу на культурному фронті».
Головний диригент зазначає, що у два перші місяці всім артистам театру було дуже важко, як і всім іншим мешканцям Харкова. У квітні вони отримали дозвіл на виїзд, щоб виконувати свою мистецьку місію за кордоном. Спершу виїхали до Литви, де перебували місяць, даючи концерти. Пізніше їх прийняла Словаччина. «Ми дуже вдячні цій країні, яка надала нам притулок і змогу бути всім разом, — підкреслює головний диригент, — бо для нас театр — це вже як сім’я, це єдина родина. Нас у Словаччині 220 дорослих осіб і 28 дітей. Це майже половина трупи, бо весь творчий колектив налічує 434 особи. А загалом колектив театру — 740 людей: це і балет, і хор, і солісти, і артисти мімансу, і оркестр».
Джерело натхнення — рідний дім
«Співати було дуже важко, особливо в перші місяці, бо співали ми у себе вдома, в Харкові, коли на вулицю було страшно виходити», — ділиться Ганна Маринчак, солістка Харківського національного театру опери та балету. На її вустах з’являється усмішка, коли вона згадує, що до війни сусіди сердилися, коли вона співала вдома, — а в ті місяці «всі були щасливі, бо це означало, що хтось живе, хтось є у квартирі, що дім живе і все добре».
Ганна каже, що якби не почуття професійного обов’язку, вона б не покидала Харків. «Ми розуміємо, що маємо бути тут, за кордоном, і нагадувати людям, що в Україні триває війна, — зазначає вона. — А додому, звісно, ми їздимо періодично. Без дому ніяк. Дім — це місце сили: всю свою силу, енергію черпаємо звідти. Я їздила туди лише на три дні, причому чотири дні в дорозі. Але ці три дні дають стільки сил, стільки енергії, що ти потім літаєш два місяці».
Фото й відео з ФБ Andrii Yurash
фінансово.
Щиро дякуємо!
