Люди завжди діють із певною метою. Добровільні дії за визначенням цілеспрямовані. Мимовільні дії, яких ми не обираємо, — наприклад, дихання, — не належать до чогось, що має ціль або мету.
Ми ставимо перед собою цілі, щоб досягти результатів, які вважаємо хорошими, або йдемо до мети, щоби щось мати чи чимось насолоджуватися. Ми радіємо тому, що добре, а не тому, що погано.
Поглянути на любов можна з точки зору прагнення людини насолоджуватися добром і мати його. Так влаштовані люди — але не тільки вони. Так створені тварини, рослини, і, власне, вся матерія. Все діє з певною метою і властивим цій речі чином. Наприклад, тварини живуть, рухаються і розмножуються за допомогою інстинкту. Рослини ростуть, живляться і теж розмножуються. Тварини і рослини відчувають властиве їм щось на кшталт любові. Вони досягають цього, бо виконують свою мету — роблять те, для чого вони були створені. Але вони не виконують ніяких добровільних дій. Вони не обирають свою мету — вона просто записана у їхніх ДНК.
Людські істоти теж мають свою ДНК, яка визначає певні речі: стать, колір волосся і очей тощо. Але ДНК не може розповісти нам усього про те, чому ми робимо те, що робимо. Отже, це важлива відмінність. Те, що відрізняє мене від жолудя, це, звісно ж, моя ДНК, — а також моя вільно обрана мета. Ірраціональна природа (рослини і тварини) просто виконує своє призначення, не роблячи для цього жодного вибору. Розумна природа (людина) також має мету, але її потрібно обрати.
Мораль у своїй основі має одне базове питання: яка моя кінцева мета? Іншими словами — що я люблю? Або ще так: що мене точно задовольнить?
Спершу ми можемо подумати, що на світі є багато речей, від яких можна отримати задоволення. Але, подібно до рослин і тварин, ми можемо досягти своєї мети, якщо житимемо відповідно до того, для чого ми створені. Яка одна річ може зробити мене повноцінним, якщо я любитиму її? Що я створений любити? Те, що справді задовольняє мене, — це те, ким я є.
Але чи моє кінцеве благо таке ж, як і ваше? Іншими словами, чи існує об’єктивне благо, якого мають прагнути всі? Проста відповідь: «Так, безумовно».
Зверніть увагу на власний досвід і назвіть найщасливіших людей, яких ви знаєте. Безсумнівно, добрі люди — це також і найщасливіші люди. Це не означає, що ви не опиняєтесь у складних ситуаціях, що у вас час від часу не трапляються напади гніву чи глибокого смутку. Це означає, що ваш фундаментальний світогляд — це чеснота. У тій чи іншій ситуації ви знаєте, що робити і як це робити, щоб захистити свою гідність і гідність ближніх. Ваша внутрішня схильність полягає в тому, щоб шукати — і природно, мирним чином, — все, що буде добрим у даній ситуації.
Отже, якщо ви на роботі, ви працюєте старанно, не відволікаючись і не зволікаючи. Якщо ви одружені, ви любите свою дружину та дітей без вагань і без егоїзму. Ваш світогляд полягає у бажанні істинного добра для кожної людини, для себе і для тих, хто вас оточує. Якщо ми не знаємо, що таке справжнє благо для нас самих, нам буде важко чинити добро комусь іншому. Ви знаєте, що правильно, і будете щасливішими, роблячи те, що, як ви знаєте, є правильним. Ви робите це через свій вибір.
Все це не означає, що правила не важливі; вони є, але це не найважливіша частина морального життя. Набагато важливіше шукати і любити те, що справді добре, щоб ви могли бути щасливими. Для цього потрібна допомога благодаті та внутрішні спонуки Святого Духа, у чому нам допоможуть мудрість, розум, рада, мужність, знання, побожність та страх Господній. Ці дари Святого Духа спонукають нас вільно вірити, сподіватися і любити добро. Якщо ми будемо слідувати внутрішнім спонукам Святого Духа, щоб зростати у вірі, надії та любові до Бога, ми будемо справді щасливі.
Отже, моральне життя зводиться до виконання того, що задовольнить ваше найглибше прагнення до щастя. Повернімося до нашого початкового питання: «Чому люди роблять добро?» Відповідь така: тому що це робить нас самих щасливими та цілісними. Якщо ви відкриєтесь Богові і почнете діяти на благо за Його допомогою, ви станете істинною людиною, справді щасливою і доброю.
Переклад CREDO за: с. Анна Марія МакҐван, Simply Catholic