Цими днями ми згадуємо чергову річницю канонізації Сестри Фаустини — речниці Божого Милосердя, якого ми зараз так сильно потребуємо і яке прикликаємо на нашу землю.
1937 року св. Фаустина Ковальська мала видіння, в якому побачила власну канонізаційну урочистість у Римі й Кракові. Вона описала це у «Щоденнику».
«Я раптом побачила себе в Римі у каплиці Святішого Отця, і водночас була у каплиці нашій»
Сестра Фаустина описала урочистість власної канонізації у «Щоденнику» за багато років до цієї події. 23 березня 1937 року вона мала видіння, в якому побачила, що ця урочистість відбувається одночасно в Римі і в Кракові, хоч і не знала про такий винахід, як телебачення. Завдяки технологічним і цивілізаційним винаходам учасники канонізаційної урочистості 30 квітня 2000 року, без огляду на те, чи вони були в Римі, чи в Кракові, могли переживати спільно. Отак сповнилося пророче видіння стосовно одночасної канонізації в Римі і Кракові, а також пророцтво стосовно встановлення свята Божого Милосердя для всієї Церкви. Ось як цю урочистість описала сама с. Фаустина:
«Раптом затопила мене присутність Божа, і я побачила себе в Римі, у каплиці Святішого Отця, і одночасно я була в каплиці нашій, а урочистість Святішого Отця і всієї Церкви була тісно поєднана з нашою каплицею і особливо з нашим Згромадженням; і я одночасно брала участь в урочистості в Римі й у нас.
Оскільки урочистість та була так тісно поєднана з Римом, що, хоч пишу, не можу розрізнити, але так, як є, тобто як я бачила. Я бачила в каплиці нашій Господа Ісуса, виставленого в монстранції на великому вівтарі. Каплиця була урочисто прикрашена, а того дня можна було до неї входити всім людям, хто лиш хотів. Натовпи були такі великі, що я поглядом не могла окинути. Всі з великою радістю брали участь у цій урочистості, а багато з них отримували те, чого прагнули. Та сама урочистість була в Римі у прекрасному храмі, і Святіший Отець з усім духовенством святкував цю урочистість, і раптом я побачила св. Петра, який став між вівтарем і Святішим Отцем. Що казав св. Петро — я почути не могла, однак знала те, що Святіший Отець розумів сказане».
«З Гостії вдарили два промені»
«Тоді я раптом побачила, як зі святої Гостії вийшли два промені, як ті, що намальовані на цьому образі, і розійшлися на цілий світ. Це було в одну мить, а тривало немовби цілий день, і каплиця наша була весь день переповнена людьми, а весь день той був переповнений радістю.
І раптом я побачила Господа Ісуса живого на вівтарі нашому, у тому вигляді, як Він намальований на цьому образі. Однак я відчувала, що сестри і весь люд не бачили Господа Ісуса так, як я Його бачу. Ісус поглянув із такою великою ласкою і радістю на Святішого Отця і певних священників, і все духовенство, і люд, і наше Згромадження».
«Стала на вівтарі обік Господа»
«Тоді раптом я була вознесена близько до Ісуса і стала на вівтарі обік Господа Ісуса, а дух мій став сповнений такого великого щастя, якого ані зрозуміти, ані описати я не спроможна. Безодня спокою і відпочинку заливала мою душу. — Ісус схилився до мене і сказав ласкаво: ‘Чого прагнеш, дочко Моя?’ — І я відказала: ‘Прагну слави й честі для милосердя Твого.’ — ‘Честь Я вже приймаю через заснування і відзначення цього свята; чого ще прагнеш?’ — І я поглянула на ті великі натовпи, які віддавали честь Божому милосердю, і сказала Господу: ‘Ісусе, благослови всіх тих, що тут зібрані, щоб Тобі честь віддавати, нескінченному милосердю Твоєму’. Ісус накреслив рукою знак святого хреста; це благословення відбилося на душах відблисками світла. Дух мій втонув у Його любові, я відчула, що немовби розчиняюся в Богові, і зникла в Ньому. Коли я очуняла, глибокий спокій заливав душу мою, і мій розум отримав дивне розуміння багатьох речей, які доти були для мене незрозумілими» («Щоденник», 1044-1048).
Світло Милосердя освітлюватиме людські дороги
На опис, який у «Щоденнику» записала с. Фаустина, послався під час канонізаційної урочистості св. Йоан Павло ІІ. «Сестра Фаустина Ковальська — блаженна, яку ми віднині називатимемо святою, — побачить дві смуги світла, що променіють із цього Серця на світ. Ці два промені, як пояснив їй певного дня сам Ісус, означають кров і воду» («Щоденник», 299), — сказав Папа у проповіді.
Що принесуть нам роки, що надходять? Яким буде майбутнє людини на землі? Нам не дано це знати. Однак певним є, що обік наступних успіхів не забракне, на жаль, також і болісних випробувань. Але світло Божого Милосердя, яке Бог запрагнув немовби ввірити світові заново через дар Сестри Фаустини, освітлюватиме людські дороги у Третьому тисячолітті», — сказав св. Йоан Павло ІІ.
фінансово.
Щиро дякуємо!
