9 липня 2023 року Папа Франциск оголосив про введення до Колегії кардиналів 21 нового члена, серед яких 18 будуть виборцями — тобто тими, хто матиме право голосу на наступному конклаві.
Консисторій, що відбудеться 30 вересня, стане вже дев’ятим за час понтифікату Франциска. Регулярно вводячи у сан нових кардиналів, він продовжує змінювати склад виборців (до яких належать ієрархи, яким ще не виповнилося 80 років). Звісно, призначення кардиналів належить до повноважень будь-якого Папи — і що довше триває понтифікат, то більше проголошених ним кардиналів стають членами конклаву, який обиратиме його наступника, оскільки їхні попередники старіють.
Від 30 вересня кількість кардиналів-виборців, призначених Франциском, становитиме 99 від загальної кількості у 137, тобто майбутній конклав складатиметься з них майже на три чверті.

Одним із важливих аспектів, який випливає з цього консисторію, є посилення присутності у Колегії представників Європи після того, як Папа Франциск став добре відомий тим, що обирає кардиналів із «периферій» — наприклад, першого гаїтянина та першого представника Монголії. До списку з 18 нових кардиналів-виборців входять 8 європейських ієрархів, що становить майже половину. Папа обрав двох французів, двох іспанців, одного португальця, швейцарця, поляка і лише одного італійця. Як латинський патріарх Єрусалима, П’єрбаттіста Піццабалла вважається представником не Італії, а радше Близького Сходу.

Треба визнати, що ця нова група не вносить принципових змін до пропорційності у Колегії кардиналів, оскільки 18 нових кардиналів становлять лише 13% від усіх членів. Однак, на додачу до посилення європейської присутності, частка якої перестала зменшуватися, частка азіатських кардиналів збереглася на рівні близько 16%. З різними консисторіями, які відбулися після обрання Франциска у 2013 році, представництво Азії значно зросло, оскільки вона представляла лише 7,9% Колегії на конклаві, що обрав Франциска.

За 10 років свого понтифікату Папа Франциск суттєво змінив вигляд Колегії. У той час як Азія більш ніж подвоїла свою присутність, також різко зросла кількість африканських кардиналів: із 11 у 2013 році до 19, з урахуванням майбутнього консисторію.

За час свого перебування на Престолі святого Петра Папа Франциск досі не призначив жодного кардинала з-поміж українських ієрархів — і наступний консисторій не буде винятком. Раніше кожна з гілок Католицької Церкви в Україні мала своїх представників у Колегії; це були Глава УГКЦ Блаженніший Любомир Гузар (1933-2017) та Львівський митрополит РКЦ Мар’ян Яворський (1926-2020).
Попередник Папи Франциска, Бенедикт XVI, за час свого восьмирічного понтифікату ввів у сан 90 кардиналів. Святий Йоан Павло ІІ, чий понтифікат був третім за тривалістю в історії Церкви, призначив 231 кардинала за весь час свого служіння.