Інтерв’ю

Володимир Фірман, єпископ із Зарваниці: досвід капелана воєнних років допоможе мені служити народові

14 Липня 2023, 18:18 1610

Від початку повномасштабної війни для УГКЦ в Україні призначили п’ятьох єпископів. Один із них — єпископ-номінант Володимир Фірман.

«У цей драматичний час відчуваю велику відповідальність за Церкву і народ, тому реалізую всі таланти, які Бог подав, щоб ними якнайкраще послужити для спільної нашої справи — справедливого миру, перемоги та розвитку», — зазначає він в інтерв’ю для Vatican News.

«Завжди бачити в кожній особі обличчя Божої дитини» — ці слова, що виражають важливу життєву цінність, звучать в інтерв’ю з єпископом-номінантом Володимиром Фірманом. У середу, 12 липня 2023 р., у Ватикані було повідомлено про те, що Синод єпископів УГКЦ обрав його єпископом-помічником Тернопільсько-Зборівської архієпархії, а Святіший Отець поблагословив це рішення. Ця цінність, безумовно, допомагатиме молодому єпископові сповняти завдання навчати, освячувати та управляти, які належать єпископам в Церкві.

Номінант розповідає про роль у його покликанні Марійного духовного центру «Зарваниця», про особливість душпастирства у своєму рідному селі, про значення єпископського призначення в час війни, капеланське служіння та харизму Тернопільсько-Зборівської архієпархії. Він ділиться роздумами про роль зустрічі української молоді з головою оргкомітету СДМ єпископом Амеріко Аґіаром, що відбудеться під час чергової всеукраїнської прощі до Зарваниці в суботу, 15 липня 2023 року.

 

Кардинал-номінант Амеріко Аґіар

 

— Владико, Ви народились у Зарваниці, а ставши священником, були адміністратором, а згодом ректором духовного центру «Зарваниця». Яку роль відіграла ця святиня у Вашому духовному розвитку та в обранні священницького служіння?

— Озираючись назад, сягаючи в моє дитинство, юність, покликання до духовного життя, а саме священства, я бачу в усіх цих етапах та подіях ясний знак Божого провидіння для себе й відчуваю живу присутність і теплоту від Богородиці, яка в особливий спосіб прославлена в чудотворній іконі Зарваницької Матері Божої. Віру та любов до Бога і Богородиці я отримав від своєї родини. Найперше я вдячний моїм батькам за живий приклад віри, молитви, прощення, добрих діл, який вони мені завжди подавали. 

Зарваниця — це місце, яке постійно надихає… Живучи і перебуваючи в ньому, людина, так би мовити, поступово занурюється і входить в атмосферу духовного життя. Живий приклад священників, монахів, монахинь, численних вірних, які сюди приходили і приходять, дає духовний поштовх та заклик стати разом з ними і, подібно як Вибраний народ чи патріарх Авраам, пуститися в дорогу. Зарваницька святиня, її присутність у моєму житті не десь і колись, а тут на місці і постійно, дали мені змогу фактично кожного дня, щораз більше і глибше, відкривати для себе Бога і Пресвяту Богородицю.

Спочатку я пройшов етапи першого пізнання, ким є Господь і як Марія веде нас до Нього, через прості речі: прислуговування в храмі, запалювання свічок, участь у богослужіннях, елементарні побутові речі, коли треба було послухати священника, щось допомогти йому тощо. Так я вчився молитися, тобто спілкуватися з Богом, а також із Марією. Але особою, яка мала беззаперечний вплив на моє духовне життя, був ієромонах Арсеній Смолянин.

Ікона Зарваницької Божої Матері — особлива, бо Богородиця та Ісус, зображені на ній, дивляться на тебе і тримають розпростерті праві руки для вітання і благословення. Таким чином через чудотворну ікону та святість цього місця я відчув запрошення цілковито посвятити своє життя Богу. Фактично, це запрошення і відповідь на покликання до священницького служіння реалізувалося за посередництвом духовних осіб, які відіграли важливу роль в цьому процесі. Я з вдячністю згадую і говорю про тодішнього отця-митрата Василія Семенюка, сьогоднішнього Тернопільсько-Зборівського митрополита, який був ректором підпільної духовної семінарії та Завідувачем відпустового місця у Зарваниці. Також сьогоднішній отець-митрат Дмитро Квич, адміністратор собору Зарваницької Матері Божої, а тоді парох парафіяльної церкви Пресвятої Трійці, був тією особою через яку я полюбив молитву, духовне життя та відкрив краще розуміння, якою важливою є для мене церковна спільнота.

 

 

— Чи не було у Вас викликів, про які говорить Христос у Святому Письмі, звертаючись до своїх земляків: «Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома» (Мт 13,57)?

— Справді, слова нашого Спасителя Ісуса Христа святі й актуальні для всіх людей без винятку. Бути пророком, бути апостолом для своїх земляків — це нелегка справа. Мешканці села Зарваниці та довколишніх сіл, звісно, знають, мій рід, моїх батьків та мене. Напевно, багато з них сприймають мою особу через свій досвід. Вони пам’ятають мене дитиною, школярем, юнаком. Я завжди прагну робити добро людям: молитися за них, служити їм, дати можливість зрости як на рівні духовному, так і на інших рівнях, щоби в моїй особі вони бачили не просто односельчанина, але учня Ісуса Христа, який наслідує свого Божественного Учителя.

Також для моєї духовної підтримки, щоб мати для себе твердий духовний стрижень, згадую і тримаю в пам’яті та в розумінні ще інші слова Господа: «Слуга не більший від пана свого. Якщо переслідували мене, переслідуватимуть і вас; і якщо слово моє зберігали, зберігатимуть і ваше» (Йн 15,20). Ці слова дають мені сили, відваги та витривалості, а постать Апостола народів — святого Павла — надихає мене завжди бачити в кожній особі обличчя Божої дитини. Апостол в одному з послань виразно стверджує: «У всьому я вважав на себе, щоб вам не бути тягарем, і вважатиму й далі» (2 Кор 11,9). Живучи в Зарваниці, прагну, що є в моїх можливостях, змінювати життя для усіх на краще.

Коли ми говоримо про Зарваницю як Марійний духовний центр, то для багатьох людей це сприймається насамперед як особливе місце вшанування Богородиці. Так, це правда, і це є на першому місці. Дякую Богу та Матері Божій, що дали можливість відкривати, продовжувати і втілювати в життя благородні ідеї великого мужа нашого народу праведного Митрополита Андрея Шептицького. Мова про соціальне підприємництво — це є ще одна важлива сторінка життя духовного центру, який дбає і про духовне, і матеріальне життя вірних. Завдяки різним ініціативам, що діють у духовному центрі, разом із мешканцями Зарваниці та довколишніх сіл, ми разом і молимося, працюємо, і так спільно прагнемо прямувати життям, постійно підтримуючи зв’язок із Господом.

 

Єпископ-номінант Володимир Фірман на аудієнції в Папи в 2017 році

 

— Яке значення для Вас має той факт, що Вас призначили єпископом у такий складний для країни і для Церкви час — у період війни?

— Як людина віри, сприймаю всі події свого життя і нашого народу крізь призму духовності та узгодження нашої волі з Божою волею. Господнє провидіння — навіть якщо це виглядає занадто складно чи незрозуміло — провадить людину, спільноту, народ через радикальне глибоке очищення до кроку вперед, до глибшого усвідомлення прийнятої місії життя та її успішної реалізації. Несправедлива, жорстока й агресивна війна проти нашого народу, проти нашого існування — це величезний виклик, у якому потрібно вистояти, не похитнутися та врешті встояти, тобто перемогти.

Звісно, якби були інші часи, мир, благополуччя і т.д., то багато різних благородних планів можна б було значно простіше реалізувати. Однак ми не втікаємо та не ховаємося від реальності, в якій перебуваємо. Розумію, усвідомлюю та приймаю виклик, дивлячись на велетнів духа нашого народу — праведного митрополита Андрея Шептицького та ісповідника віри Патріарха Йосифа Сліпого — і прагну наслідувати їх. У цей драматичний час відчуваю велику відповідальність за Церкву і народ, тому реалізую всі таланти, які Бог подав, щоб ними якнайкраще послужити для спільної нашої справи — справедливого миру, перемоги та розвитку.

— Яке значення в цьому контексті для Вас мало служіння військовим капеланом-волонтером і що з цього досвіду може бути корисним у Вашому єпископському служінні?

— Війна в Україні триває з 2014 року. Власне, тоді, коли наші добровольці стали в стрій для захисту і оборони рідної землі, ми, як Церква, завжди допомагали і продовжуємо далі допомагати їм в їхніх потребах. Окрім матеріальних речей, бачу, що наші захисники особливо потребують духовної та моральної підтримки. Тому я та інші священники, з благословення та за підтримки митрополита Василія, регулярно виїжджали в зону бойових дій, щоб там побути разом із нашими воїнами, молитися з ними, служити Божественну Літургію, сповідати їх, благословити їх, розрадити і підтримати…

Марійний духовний центр «Зарваниця», починаючи з 2014 року, а особливо з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, активно включився в процес допомоги як воїнам-захисникам, так і постраждалим від війни. На постійній основі в Зарваниці проводиться реабілітація постраждалих від війни, а також на регулярній основі в паломницьких будинках проживають вимушено переселені особи (ВПО). На жаль, такою є правда і реальність сьогодення: кожна людина, від маленької до великої, отримала певні травми від війни, тому досвід, який я здобув за ці роки, перебуваючи в зоні активних бойових дій, допоможе краще та ефективніше послужити, допомогти тим людям, тим сім’ям, які цього потребують.

 

 

— Мабуть, кожна структурна одиниця — кожна єпархія, парафія, кожне чернече згромадження чи орден — має свою унікальність і особливе служіння в загальній структурі Церкви. У чому полягає особлива місія Тернопільсько-Зборівської архієпархії? Або чим би Ви хотіли, щоб Ваша єпархія в майбутньому відзначалася посеред інших?

— Цю унікальність, чи особливе служіння, ми називаємо харизмою або даром, завдяки якому особа або інституція може краще послужити загальному благу спільноти вірних, тобто Церкви. Дуже промовисто і зрозуміло структуру та дію Церкви описує апостол Павло: вона подібна до тіла людини, де кожний член цього тіла — важливий і потрібний, а також вносить свою особливу неповторну частку для спільного добра і зросту (пор. 1 Кор 12, 1‑31). Саме так Церква спільнотно проповідує світові Євангеліє, представляючи йому обличчя Христа своїм життям.

Особлива місія Тернопільсько-Зборівської архієпархії, на мою думку, полягає у плеканні того, що сам Господь нам подав. У нас розташована духовна перлина УГКЦ, Зарваниця. Тому плекання, вшанування та наслідування Богородиці є однією з особливих місій, яку має звершувати Тернопільсько-Зборівська архієпархія.

Іншою важливою характеристикою архієпархії є те, що на її території, а саме в с. Заздрість, народився ісповідник віри Йосиф Сліпий. У цьому селі є музейно-меморіальний комплекс «Рідна хата» Патріарха Сліпого. Популяризація його постаті, досвід його служіння нашому народу є дуже знаковими і актуальними для сучасних українців, бо його діяльність і патріотизм сприятимуть кращому пізнанню власної історії і є дуже вагомим фактором для наслідування. Його прості та водночас знаменні слова «будьте собою» — це практичний дороговказ для українського народу, щоби прагнув реалізувати власні знання та вміння, якими Бог нас обдарував для спільного добра і розвитку.

— Незабаром у Зарваниці прийде чергова проща, під час якої відбудеться зустріч з головою оргкомітету ВДМ єпископом Амеріко Аґіаром. Яке значення, на Вашу думку, має ця зустріч для української молоді? Яке значення має участь нашої молоді у цьогорічному Всесвітньому дні молоді в Лісабоні?

— Зустріч, яка відбудеться в Зарваниці з головою оргкомітету ВДМ та новопризначеним кардиналом Амеріко Аґіаром, буде знаковою для нашої молоді. Сьогодні кожне слово, кожна молитва, кожна новина про Україну у світі має важливе значення, бо завдяки таким діям світовій спільноті доноситься правда про нас, про наш біль, страждання та боротьбу за мир. Тому, коли організатор цього дня молоді сам прибуває в Україну в цей драматичний час війни, то це — видимий знак підтримки й солідарності з українським народом та українською молоддю. Під час зустрічі буде привітання, молитва і благословення. Ця подія стане натхненням для молодих людей у тому, що ми не самотні, нас чують, нас бачать та нам простягають руку підтримки. 

Через обставити війни не всі молоді люди мають змогу (як фінансову, так і фізичну) взяти участь у ВДМ, який цього року відбудеться в серпні в Лісабоні (Португалія). Лише обмежене число молодих осіб зможуть поїхати від імені усіх ровесників на цю подію. Вони будуть представниками України, різних молодіжних християнських організацій, нашої Церкви на цьому зібранні, тому зможуть продемонструвати й засвідчити загальну церковно-спільнотну єдність із католицькою молоддю всього світу. Після цієї зустрічі вони зможуть ділитися досвідом віри, молитви, спілкування з іншими молодими людьми, які вірять у Христа Господа, коли повернуться до своїх спільнот в Україну. Такі масштабні події зміцнюють молодих людей, дають їм відчуття нової реальності, відкривають їх для нових добрих форм служіння і духовного зросту.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Зарваниця
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity z-lib books