Левітація — це одне з найбільш захопливих містичних явищ. В історії християнства було чимало святих, що підносились у повітрі. Однак варто запитати про те, яким є глибший сенс левітації.
«Містичний злет», або левітація, — це явище, яке можна зарахувати до найбільш незвичайних, а водночас найлегше помітних. Це факт, який можна побачити неозброєним оком. Життєписи святих містять описи численних випадків такого явища.
В історії Католицької Церкви налічується близько 160 безсумнівно задокументованих випадків левітації. Це означає, що феномен піднесення у повітря проявлявся у близько 1% святих (оскільки в офіційному переліку Ватикану їх є близько 16 тисяч).
Злети святого Франциска
Святий Франциск Ассізький (1182-1226) — один із найвідоміших у світі. Дуже багато хто знає його «Квіточки», проповіді до птахів або з навернення грізного вовка з Ґуббіо. Однак далеко не всі асоціюють із ним поняття левітації.
А виявляється, що Бідняк з Ассізі багато разів під час молитви піднімався у повітря. Так це описують славнозвісні «Квіточки»:
«Брат Леон почав слідкувати за життям св. Франциска, а чистотою своєю заслужив те, що багато разів бачив св. Франциска, захопленого Богом і піднесеного вгору, інколи на три, інколи на чотири лікті вгору, а інколи навіть аж до верхівки бука. А ще він часом бачив його піднесеного так високо в повітря і оточеного таким сяйвом, що ледве міг його розгледіти».
Також і св. Бонавентура, який був біографом св. Франциска, написав, що «бачили святого, як молився вночі, сяючи таким блиском і повністю піднісшись над землею».
Франсіско де Сурбаран. Левітація св. Франциска
Цікавий випадок Йосифа Купертинського
Історія Джузеппе Дези (1603-1663), бо таким було ім’я цього італійського святого, — одна з найбільш цікавих і найкраще задокументованих. Святий Йосиф був монахом, який левітував дуже часто. Й навіть мав чимало проблем у монастирі через свої часті зависання у повітрі.
Його настоятелі, які не могли зрозуміти і правильно інтерпретувати надзвичайні стани брата, переводили його з монастиря до монастиря. Перестрашені його злетами, подали його справу навіть на розгляд до Святого офіцію. Йосипа купертинського тричі опитували судді інквізиції. Однак не знайшли в ньому суперечності з Євангелієм і не поставили під сумнів святості його життя.
На увагу заслуговує подія, що сталася 1638 року в Римі. Настоятелі вислали туди проблемного монаха, щоб він був під опікою Генерала ордену. В той час св. Йосиф мав нагоду зустрітися з папою Урбаном VIII. У його присутності раптом впав в екстаз і, вигукуючи, злетів у повітря. Перебував у повітрі на очах шокованого папи аж доти, коли отець Генерал звелів йому спуститися в ім’я святого послуху.
Іншим разом св. Йосиф мав «містичний політ», перебуваючи в базиліці св. Франциска в Ассізі. Він вдивлявся у зображення Богородиці, намальоване високо над вівтарем. Раптом із його грудей вирвався крик і святий піднісся на висоту близько 17‑ти метрів. Він поцілував образ Марії, а потім спустився додолу. Це діялося просто на очах вражених людей, присутніх у храмі.
Важливі описи св. Терези Авільської
Ця іспанська містичка, визнана Вчителькою Церкви, теж мала досвід левітації. Власні описи пережитого св. Терезою від Ісуса (1515-1582) надаючи чимало цінних подробиць про це явище.
У своєму життєписі «Книга мого життя» св. Тереза свідчить: «У цих захватах душа відчуває невимовну солодкість і задоволення. Тут уже просто неможливо противитися (…) часто без жодної думки попередження ані приготування, зненацька приходить на тебе імпульс такий швидкий і сильний що бачиш і чуєш немов та хмара, або прекрасний орел, що зривається вгору і тебе на своїх крилах виносить».
В іншому місці вона пише так: «Спочатку зізнаюся, страх мала великий, бо хто би не перестрашився, відчуваючи, що його тіло підноситься з землі?», а також: «Захват цей приходить раптово і несподівано, перш ніж зберешся на силах і спробуєш якось боронитися. Тіло моє в такому стані часто ставало таким легким, немовби втратило природну вагу свою».
У гроні відомих святих, які зазнавали незвичного явища левітації, є, зокрема, св. Домінік, св. Ігнатій Лойола, св. Франциск Ксаверій та св. Петро Алькантарський.
Однак варто підкреслити, що Католицька Церква не визнає самого факту левітації доказом святості цієї людини. Якраз навпаки: то святість життя робить достовірним джерело цього явища. Це стосується і всіх інших містичних феноменів.
Джон Армстронг. левітація св. Терези
А Ісус левітував?
Із євангельських описів випливає, що також і Господь Ісус під час свого земного життя левітував. Це сталося, наприклад, під час Його ходіння по озеру (див. Мт 14, 25-29). Здатність Ісуса ходити по воді приводить на думку, що Його тіло немовби втратило свою земну вагу. Це був один із тих чудесних моментів, коли Господь переступав закони фізики. Того разу, як у випадках святих-левітаторів, Він не підкорився законові гравітації.
Левітацією можна назвати і саме Вознесіння Ісуса. В Діяннях Апостолів сказано, що Ісус «знявся угору, і хмара Його взяла з‑перед очей їхніх» (Діян 1,9б). Хоча тоді у Христа вже було справді «інше тіло», бо безсмертне і перемінене після Воскресіння, то все одно: Він воскрес у справжньому тілі, а через 40 днів так чи інакше якось став возноситися в повітрі.
Прагнення з’єднатися з Богом
Завдяки детальним описам св. Терези Авільської та фактам із життя багатьох інших святих, можна сказати, що «містичні злети» — це винятковий тілесний наслідок екстазу, що його переживає людина. Причиною таких «вознесінь» могло бути велике прагнення Божої близькості, величезне бажання «притулитися» до Його нескінченної Любові. Однак то не людська воля дає тілу злетіти, а відповідь Бога на тугу людини за Ним.
Із текстів св. Терези чітко видно, що то не вона була ініціаторкою левітацій. Навпаки, вона часто боронилася, а попри це — явище все одно збувалося. Завдяки цій особливій благодаті деякі святі через екстаз уже тут, на землі, — до певної міри і на якусь хвилинку — відчували реальну близькість Бога.
Вознесіння Ісуса Воскреслого доводить до нашого розуміння найважливішу мету і сенс «Левітацій» — з великої літери Л. Це вознесіння людини до Бога, до повного єднання з Ним, а в кінцевому підсумку — винесення нас, людей, аж на вершину Неба!
Переклад CREDO за: Кшиштоф Єндрасік, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
