Архієпископ Ґеорґ Ґенсвайн, колишній особистий секретар покійного Папи Бенедикта XVI, вперше з’явився на публіці після свого повернення в Німеччину, куди його попросив виїхати Папа Франциск, не запропонувавши жодного нового призначення.
Як повідомляє Crux, архієпископ перебував у доброму гуморі: він жартував про своє безробіття, взяв участь у презентації німецького видання своєї книжки «Нічого, крім правди: моє життя поруч із Бенедиктом XVI», а також відслужив публічну Месу.
Під час презентації, що відбулася у місті Кірхцартен, Ґенсвайн сказав: «Я зараз тут; я, так би мовити, у пошуках роботи» і пожартував, що навіть звернувся до послуг агентства з працевлаштування.
У липні архідієцезія Фрайбурґа повідомила, що з осені Ґенсвайн відправлятиме Меси у соборі міста, але постійної посади йому не запропонували.
67-річний Ґенсвайн є «безробітним архієпископом» з червня, коли Папа Франциск, не давши йому ніякої нової посади, звелів йому повернутися до рідного міста. Багато хто сприйняв цей крок як відсіч Ґенсвайну, якого Франциск у 2020 році де-факто усунув із посади Префекта Папського дому, і який після смерті Бенедикта XVI викликав широкий резонанс своїми заявами в інтерв’ю та у своїй книжці, опублікованій незабаром після похорону Бенедикта.
Так, Ґенсвайн неодноразово заявляв, що Бенедикт XVI і Франциск мали розбіжності з приводу кількох важливих рішень, включно зі скасуванням Апостольського листа Бенедикта XVI «Summorum Pontificum», яким він спростив і врегулював відправу традиційної «дособорної» Меси (відомої як «Тридентська Меса»).
«Я вважаю, що це розбило серце Папи Бенедикта, — сказав Ґенсвайн. — На особистому рівні він зіткнувся з рішучою зміною курсу і вважав це помилкою, оскільки це поставило під загрозу спробу примирення, яка була зроблена чотирнадцять років тому. Бенедикт, зокрема, вважав, що було неправильно забороняти відправи Меси за старим обрядом у парафіяльних храмах, оскільки це дуже небезпечно — заганяти групу вірних у куток, змушуючи їх почуватися переслідуваними та вселяючи відчуття, що вони повинні захищати свою ідентичність перед обличчям ворога».
У своїй книжці архієпископ Ґенсвайн також написав, що був «шокований і втратив здатність говорити», коли Папа Франциск сказав йому в 2020 році, що, хоча він технічно залишатиметься префектом Папського дому, з наступного року він більше не повинен приходити на роботу або з’являтися поруч із Франциском; єдиною його справою має бути догляд за Папою-емеритом.
Ґенсвайн сказав, що став «префектом, розрізаним навпіл», і що у відповідь на цю новину Бенедикт пожартував: «Я думаю, що Папа Франциск мені більше не довіряє і хоче, щоб ти стежив за мною».
Папа Франциск, втім, заперечив це, сказавши, що між ними не було жодних проблем, і звинувативши певних неназваних людей в «інструменталізації» смерті Бенедикта заради отримання політичних балів. Він наполягав, що Папа-емерит не був засмучений через певні рішення нового Папи, назвавши зворотні твердження «історіями з бездротового телефону» (тобто, плітками).
«Він завжди був поруч зі мною, підтримував, і якщо у нього виникали питання, він казав про це мені, і ми говорили. Не було жодних проблем — сказав Франциск. — Навпаки, я консультувався з Бенедиктом, щоб ухвалити деякі рішення, і він погодився. Він погодився. Він не сердився».
15 серпня, в урочистість Внебовзяття Діви Марії, архієпископ Ґенсвайн відслужив Месу та очолив процесію зі свічками у храмі Марії Веспербільд у Баварії-Швабії — святині, яку називають «швабською столицею Марії». Святиня щорічно приваблює близько 4-500 000 паломників; у ній перебуває статуя Скорботної Божої Матері, яка, як вважають, має чудодійні властивості.
«У той час, коли натовпи католиків залишають Церкву в Німеччині, святиня — це протиотрута від отрути духу часу», — сказав Ґенсвайн. На його думку, масовий відтік вірних є ознакою гнилизни всередині Церкви, і, як наслідок, ослаблення віри. «Це лише питання часу, коли гілка, яка більше не отримує живлення, засохне і загине», — сказав він. Раніше архієпископ розкритикував німецький «синодальний шлях», зауваживши, що він став причиною ще більшої втрати віри.
Говорячи про вівтар у Фатімському гроті святині, де він відслужив Месу «обличчям на схід» (як це століттями було у латинській Церкві до літургійної реформи 1960-х років), архієпископ Ґенсвайн сказав, що така постава дає йому внутрішню зосередженість. «Спільний погляд на Господа не заважає, а сприяє зібранню», — сказав він, зазначивши, що Меса — це орієнтація на Бога.
Відповідаючи на запитання про вказівку Фатімської Богородиці молитися за навернення росії, Ґенсвайн сказав, що це прохання досі актуальне, але має стосуватися не лише росії. За його словами, послання спрямоване на «навернення кожного серця».
У своїй проповіді Ґенсвайн говорив про ідею неба та тілесного воскресіння, а отже, про концепцію надії та бажання людської особи бути повністю прийнятою Богом.
«Кожен прагне бути прийнятим, особливо у важких життєвих ситуаціях», — сказав він, маючи на увазі «двері, що зачиняються у нас перед носом», «наклепи, які атакують тебе з засідки», а також зростання «досвіду самотності».
фінансово.
Щиро дякуємо!
