Папа в Монголії: нехай же розвіються темні хмари війни

Триває другий день Апостольської подорожі Папи Франциска в Монголію, яка розпочалася 1 вересня 2023 р.

Другий день перебування Папи Франциска в Монголії, 2 вересня, розпочався приватною Святою Месою в каплиці Апостольської префектури в Улан-Баторі, після чого він від’їхав на площу Сухе-Батора, головну площу столиці, де відбулася офіційна церемонія привітання. Після цього Папа здійснив візит ввічливості до глави президента Монголії, по звершенні якої зустрівся з представниками влади, громадянського суспільства та дипломатичного корпусу в розташованому поруч Урядовому палаці. Там також відбулася зустріч зі Спікером Великого державного хуралу (парламенту) та главою уряду — пише Vatican News.

Пізніше, у межах своєї Апостольської подорожі в Монголію, Папа Франциск також зустрівся з єпископами, священниками, місіонерами та душпастирськими співробітниками. Наприкінці зустрічі ієрархи, що входять до Єпископської Конференції Центральної Азії кожен зокрема привіталися з Папою Франциском. Між ними був теж Апостольський адміністратор для католиків візантійського обряду в Казахстані і Центральній Азії протоієрей Василь Говера. Опісля кожен учасник цієї зустрічі мав можливість особисто привітатися з Папою.

Натомість, як повідомляє КАІ, китайська влада не дозволила жодному єпископу чи католику материкового Китаю поїхати до столиці Монголії на зустріч із Папою Франциском. Заборону видав Департамент праці Об’єднаного фронту Комуністичної партії Китаю. Китайська влада не повідомила про причини цієї заборони.

Проте до монгольської столиці прибули троє китайських єпископів із Гонконгу та Макао. Це кардинал Джон Тонг Хон, єпископ-емерит Гонконгу, який прибув із групою з 30 католиків з єпархії; нинішній єпископ Гонконгу, кардинал-елект Стівен Чоу SJ, а також єпископ Макао Стівен Лі Бун-Сан.

На знак зміцнення стосунків

У своїй першій промові в Монголії, зустрічаючись у суботу, 2 вересня 2023 р., з представниками влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства, Папа закликав азійську країну відігравати свою важливу роль у дбанні про стабільність у світі, похваливши її за турботу про довкілля та зусилля задля непоширення ядерної зброї. Він також закликав релігії до співпраці, зокрема, в боротьбі з корупцією, яка здатна збіднити цілі народи.

Свою промову Папа побудував навколо традиційної монгольської юрти-ґера, зазначивши, що з пошаною входить до неї. І як належить гостеві, приносить подарунки. У контексті згадки 30-річчя листа тодішнього міністра закордонних справ про зміцнення двосторонніх стосунків, він згадав про те, як 777 років тому папський посланець вручив третьому монгольському імператорові Ґуюку лист папи Інокентія IV. Відповідь Великого Хана зберігається у Ватиканських музеях, і Святіший Отець привіз факсимільну копію високої якості як «знак давньої дружби, що зростає та оновлюється».

Погляд, що обіймає горизонт

Як зауважив далі Папа, ґери заохочують нас обіймати поглядом широкий горизонт, який нас оточує. Він поділився думками про те, як мудрість, «накопичена поколіннями розважливих тваринників, які завжди намагалися не порушити крихку рівновагу екосистеми», може навчити сьогоднішню людину не закриватися у пошуках короткозорих інтересів. «Юрти, — додав у цьому контексті Папа, — це житлові приміщення, які сьогодні можна назвати “розумними” та “зеленими”, оскільки вони універсальні, багатофункціональні та мають нульовий вплив на навколишнє середовище».

Діалог між традицією та сучасністю

Повсюдна присутність юрт, як у сільській місцевості, так і в урбанізованих центрах, за словами Папи, свідчать про «цінний взаємозв’язок між традицією та сучасністю». Це стало нагодою підкреслити важливість турботи про коріння і діалог між поколіннями, відкриваючись водночас на глобальні виклики розвитку й демократії. «Справді, сьогоднішня Монголія з її розгалуженою мережею дипломатичних стосунків, активним членством в Організації Об’єднаних Націй та відданістю правам людини і миру відіграє важливу роль в центрі великого азійського континенту та на міжнародній арені», — сказав він, відзначивши зусилля у сфері непоширення ядерної зброї, а також скасування смертної кари.

Майбутнє миру

Той факт, що ґер легко пристосовується до різних кліматичних ситуацій, даючи змогу заселяти розлогі території, у контексті 860-річчя народження Чингізхана, став нагодою згадати про період, коли монгольська імперія поширилася на значну територію, на якій різні народи зуміли об’єднати свої таланти для спільного розвитку. «Дав би Бог, щоб на землі, спустошеній надто великою кількістю конфліктів, були відтворені також і сьогодні, в пошані до міжнародного права, умови того, що колись було pax mongolica, тобто відсутність конфліктів», — сказав Папа, побажавши: «Нехай же розвіються темні хмари війни, щоб їх змело рішуче прагнення до загального братерства, в якому напруженість долається на основі зустрічей і діалогу, й усім гарантуються основоположні права!».

Погляд, скерований вгору

Ще однією особливістю юрти є те, що ввійшовши в неї, погляд скеровується вгору, де є кругле вікно, крізь яке входить світло та можна споглядати небо. Це спонукало вказати на відкритість на релігійність і звернути увагу на загрози, які несе «дух споживацтва», що сьогодні не тільки породжує різні прояви несправедливості, а й «замикає в індивідуалізмі».

«Релігії, натомість, коли спираються на свою первісну духовну спадщину і не зіпсовані сектантськими викривленнями, є надійною опорою в побудові здорових і процвітаючих суспільств, де віруючі прагнуть, щоб громадянське співіснування і політичне планування дедалі більше служили загальному благу, а також є запобіжником від небезпечного хробака корупції», — зазначив Святіший Отець, наголошуючи, що корупція є «серйозною загрозою для розвитку будь-якої групи людей», спроможною «збіднити цілі народи».

Взаємна пошана

Папа відмітив неабияку здатність давніх монгольських лідерів інтегрувати різні голоси та досвід, зокрема й з релігійної точки зору. Він пригадав, що в давній столиці Каракорумі були святині різних релігій, зокрема, й християнської. «Тож природно, що після подолання атеїстичної ідеології, теперішня конституція відзначається свободою мислення та релігії, визнаючи цінність гармонії між віруючими різних віровизнань, кожне з яких роблять свій внесок «у моральний і духовний поступ народів».

«У цьому сенсі монгольська католицька громада рада і надалі робити свій внесок. Трохи більше 30 років тому вона почала сповідувати свою віру в юрті, й теперішній собор, розташований у цьому великому місті, також нагадує її обриси», — зауважив Папа, підкреслюючи, що це є ознакою прагнення Церкви розділити свою діяльність в дусі братерського служіння з монгольським народом.

«Гасло, обране для нашої важливої зустрічі, “Надіятися разом”, якраз виражає потенціал, закладений у тому, щоб йти разом з іншими, у взаємній повазі та синергії заради спільного блага. Католицька Церква, давня інституція, поширена майже в кожній країні, є свідком благородної і плідної духовної традиції, яка сприяла розвитку цілих народів у багатьох сферах людського життя, від науки до літератури, від мистецтва до політики. Я впевнений, що монгольські католики також готові і будуть готові зробити свій внесок у побудову процвітаючого і безпечного суспільства, в діалозі та співпраці з усіма складовими, які населяють цю велику, поціловану небом землю», — підсумував Папа  Франциск.

Зустріч із єпископами, духовенством, та чернецтвом

У своєму слові, виголошеному в суботу, 2 вересня 2023 р., в катедральному соборі міста Улан-Батора на зустрічі з єпископами, священниками, місіонерами та душпастирськими співробітниками, Папа Франциск наголосив на радості Євангелія, яка спонукає присвячувати себе служінню Богові та ближнім.

Його зверненню передували свідчення черниці-місіонерки сестри Сільвії, місцевого священника о. Санджаджава Пітера та душпастирської працівниці Чамінґерел Руфіни. Вітальне слово виголосив Голова Єпископської Конференції Центральної Азії Преосвященний Хосе Луїс Мумбєла, Правлячий єпископ дієцезії Пресвятої Трійці в Алмати, Казахстан.

Зустрічаючись із єпископами, духовенством, чернецтвом та душпастирськими співробітниками Монголії, Святіший Отець закликав їх втілювати у своєму служінні пережиту зустріч з Христом, ділячись Його любов’ю серед довіреного їм Божого люду.

Радість Євангелія, народжена у єдності з Христом

На початку Папа Франциск пригадав про давнє коріння християнської віри на землях Монголії, яке бере початок у І тисячолітті, позначеному євангелізаційним рухом сирійської традиції, який поширився Шовковим шляхом, а також охоплював місіонерську проповідь, увінчану призначенням за правління монгольської династії Юань (бл.1310 р.) місіонера Джованні Монтекорвіно, який був першим перекладачем книги Псалмів і Нового Завіту на монгольську мову, першим єпископом Ханбалика. «Ця велика історія палкої любові до Євангелія відновилася в надзвичайний спосіб у 1992 році з приїздом перших місіонерів Згромадження Непорочного Серця Марії, до яких додалися представники інших Інститутів богопосвяченого життя, дієцезіальне духовенство та миряни-волонтери», — зазначив Папа.

У цьому контексті він вказав на мотив посвяти свого життя служінню Євангелія, який народжується з досвідчення Бога в особі Ісуса.

«Цей досвід Божої любові у Христі є чистим світлом, яке преображає обличчя і робить його сяючим. Брати і сестри, християнське життя народжується із споглядання Божого обличчя, воно є справою любові, щоденної зустрічі з Господом у Слові та Хлібі Життя, а також в обличчі іншого, в обличчі потребуючого, в якому присутній Ісус», — сказав Наступник святого Петра. Торкаючись свідчень Руфіни та сестри Сільвії, він виокремив їхні слова про те, що Божа радість і доброта не є чимось швидкоплинним, а «залишаються всередині, надають життю смак та показують речі по-новому».

Папа Франциск відзначив плоди присутності Католицької Церкви у Монголії, яка, завдяки служінню у різних сферах віддзеркалює милосердне обличчя Христа — Доброго Самарянина.

«У той же час я запрошую вас скуштувати і побачити Господа, щоб завжди і знову повертатися до того первинного погляду, з якого все народилося. Без цього сили дійсно вичерпуються, а душпастирська відданість ризикує перетворитися на безплідне служіння, на послідовність належних дій, які врешті-решт не принесуть нічого, окрім втоми та фрустрації. Натомість, залишаючись у контакті з обличчям Христа, уважно вивчаючи Його у Святому Письмі та споглядаючи Його в благоговійній тиші перед кивотом, ви впізнаватимете Його в обличчях тих, кому служите, і відчуватимете глибоку радість, яка навіть серед труднощів залишає мир у вашому серці», — наголосив Святіший Отець. На його думку, у контексті азіатського континенту, який відзначається сильним почуттям сакрального, населення Монголії чекає від християн свідчення присутності Христа.

Смиренна сила Євангелія

Відтак Папа Франциск зосередився на завданні звіщення Євангелія для світу, яке є не поширенням політичної думки, а свідченням власним життям новизни стосунків між Небесним Отцем та Господом Ісусом, створюючи тим самим конкретне братерство з кожним народом.

«Церква, народжена цим мандатом, є убогою Церквою, яка спирається лише на справжню віру, на беззбройну та обеззброювальну силу воскреслого Христа, здатну полегшити страждання пораненого людства. Ось чому урядам і світським інституціям немає чого боятися євангелізаційної діяльності Церкви, бо вона не має політичного порядку денного, а знає лише смиренну силу Божої благодаті та Слово милосердя й істини, здатні сприяти добру для всіх», — зазначив Святіший Отець.

За його словами, для виконання євангелізаційної місії Христос наділив свою Церкву структурою, яка нагадує гармонію між різними членами людського тіла: «Він є Главою, тобто керівником, який не перестає керувати нею, вливаючи в тіло, тобто в нас, свого Духа, що діє насамперед у тих знаках нового життя, якими є Святі Тайни. Щоб забезпечити їхню автентичність та ефективність, Він встановив рукоположене священство, позначене внутрішнім зв’язком із Ним, Добрим Пастирем, що віддає своє життя за стадо». Крім того, Папа вказав на важливість єдності членів Христового Тіла з єпископом, в якому варто бачити не менеджера, але живий образ Доброго Пастиря, який збирає та веде свій народ у церковній єдності на вселенському рівні. За його словами, Католицька Церква у Монголії є близькою серцю Наступника апостола Петра, що виражено, зокрема, у наданню кардинальської гідності Апостольському префекту Улан-Батора.

Звертаючись до місіонерів, Папа закликав їх свідчити Божу любов у Монголії, беручи приклад від Христа та перебуваючи у близькості з народом. «Завжди будьте близькими до людей, тією близькістю, яка є Божим наставленням: Бог близький, співчутливий і ніжний. Будьте, таким чином, з людьми, дбаючи про них особисто, вивчаючи їхню мову, поважаючи і люблячи їхню культуру, не спокушаючись земними благами, але залишаючись непохитними в Євангелії через зразкову прямоту духовного і морального життя», — закликав він.

Приклад малості Діви Марії

Наприкінці Святіший Отець вказав на Пресвяту Богородицю.

«Підносячи свій погляд на Діву Марію, будьте впевнені, бачачи, що незначність — це не проблема, а ресурс. Так, Бог любить незначність і любить через незначність досягати великого, як свідчить Марія (пор. Лк 1,48-49). Брати, сестри, не лякайтеся незначної кількості, того, що успіхи затримуються, значущість не з’являється. Бо не таким є Божий шлях. Погляньмо на Марію, яка у своїй малості є більшою за небо, бо прихистила в собі Того, кого не може вмістити небо і небеса небес (пор. 1 Цар 8,27). Довірмося Їй, просячи оновленої ревності й палкої любові, яка не втомлюється нести радісне свідчення Євангелія», — сказав Папа Франциск. Він закликав присутніх відважно йти вперед, продовжуючи бути «постійними в молитві і креативними в любові», а також радісними і лагідними з усіма.

На завершення Святіший Отець поблагословив статую Богородиці, яку на півночі Монголії знайшла на смітнику бідна жінка-нехристиянка. Ця статуя відвідувала різні католицькі громади, в яких молилися Розарій, щоби призвати Боже благословення на подорож Папи Франциска в Монголію.