Єпарх Вроцлавсько-Кошалінський та член Постійного синоду УГКЦ в коментарі для Vatican News підбив підсумки праці Синоду єпископів УГКЦ, що завершився у Римі.
«Душпастирський супровід постраждалих від війни» — такою була центральна тема цьогорічного Синоду єпископів УГКЦ, який від 3 до 13 вересня 2023 р. відбувався в Папській українській колегії святого Йосафата. Ієрархи, що з’їхалися до Рима з різних континентів, роздумували, як Церква може й повинна послужити людям, пораненим війною не лише фізично, але й духовно та психологічно. Серед учасників Синоду був владика Володимир Ющак, єпарх Вроцлавсько-Кошалінський УГКЦ в Польщі та член Постійного синоду, який підбив підсумки синодальних праць.
— Закінчився Великий синод Української Греко-Католицької Церкви. Сьогодні ми мали також Постійний синод. Вже вдруге Синод відбувається поза Україною. Минулого року він був у Перемишлі, в Польщі, а цього разу в Римі. Темою цьогорічного синоду є лікування ран, травм. Минулого року ми переживали потреби, пов’язані зі знищенням, які несе війна. На сьогодні бачимо, що, крім матеріальних знищень, також і дуже багато є травми в самих людях. І люди потребують не тільки хліба для прожитку, місця для проживання, — хоч такі потреби не зменшуються, — але потребують також психологічної, медичної, духовної допомоги в лікуванні їхніх внутрішніх поранень, духовних, яких завдала війна. Бо вони поза Україною; бо вони не є в повній родині; бо вони дуже часто втратили також своїх близьких — чи чоловіків, чи жінок зі свої родини. Або ж вони мають знищені доми, не мають куди повернутися. І тут сьогодні про це, власне, була мова. І виходить, що перед усією Церквою сьогодні стоїть завдання допомогти цим людям у тій ділянці, якось допомогти їм стати на ноги психічно, щоб вони позбиралися і щоб змогли більш нормально жити, щоб могли дати собі раду зі втратами, особливо тими людськими, серед своїх найближчих. Синод приготував цілий ряд різних рішень, які мають бути запроваджені в життя на загальноцерковному рівні, на рівні єпархіяльному, але також і парафіяльному. Все це подане в постановах, які будуть проголошені. Але це вимагає залучення всіх нас, цілої Церкви — окремих єпархій, єпископів, священиків, і парафій теж. Бо ті люди є в парафіях, а не в абстрактній Церкві. Вони на конкретних парафіях, у конкретних місцях, особливо за кордоном. І вони потребуватимуть допомоги. Церква не завжди зможе сама допомогти, але поговорити з тими людьми, іноді взяти за руку й завести до лікарні, до лікаря, до психолога; самому щось порадити, наскільки буде можливим. Прийняти їх у місцевих спільнотах — незалежно від того, звідки вони приїхали, до якої Церкви належать. Особливою категорією є ті, що очікують звістки про пропалих безвісті, що є хіба ще гірше. Бо навіть коли хтось загине на війні й можливо його похоронити, то це інакше, ніж тоді, як хтось пропав і невідомо, що з ним сталося. І немає могили, немає місця, де можна було б його відвідати. Це все — страшні травми, і на це все пробуємо знайти ліки. Розуміємо, що то легко не буде і кожна ситуація буде інакшою; кожна ситуація вимагатиме іншого підходу.
Нагадаємо, Синод УГКЦ тривав у столиці Італії, Римі, з огляду на безпеку зібрання та з нагоди 400‑річного ювілею мученицької смерті св. Йосафата Кунцевича, що похований у Римі. Вранці 6 вересня 2023 р., перед загальною аудієнцією, Папа Франциск виділи дві години часу на спілкування з отцями Синоду, під час якого вони висловили йому біль і деякі розчарування українського народу. Синод відбувався в Колегії св. Йосафата, натомість недільна Служба Божа відбулась у ватиканській базиліці св. Петра, де учасники Синоду вшанували мощі св. Йосафата. Глава УГКЦ Святослав Шевчук закликав бути вдячними Папі та католицькому єпископатові світу за те, що Україна не полишена сам-на-сам із бідою російської агресії.