Цьогорічну Нобелівську премію в галузі літератури отримав норвежець Юн Фоссе.
64-річний письменник нагороджений «за новаторські театральні і прозові твори, що висловлюють невимовне» — так сформулював обґрунтування Нобелівський комітет Шведської академії у Стокгольмі. Творчість цього католика — белетристика, нон-фікшн, поезія, твори для театру і оповідання для дітей — перекладена 50‑ма мовами (українською — тільки роман «Ранок та вечір», вийшов у журналі «Всесвіт» 2007 року, переклад Ірини Сабор. — Прим. пер.)
В обґрунтуванні також підкреслено, що твори цього автора славляться специфічним стилем — «мінімалізмом Фоссе». Юн Фоссе — один із найвидатніших і найбільш вирізнених норвезьких драматургів. Зокрема, він написав близько 40 п’єс, які ставлять на понад 120 сценах світу.
Постійний секретар Шведської академії Матс Мальм сказав, що про премію повідомив Фоссе телефоном. Письменник якраз був за кермом і обіцяв, що їхатиме обережно. Норвезькій телерадіокорпорації NRK він сказав, що «був здивований дзвінком, але водночас — ні. Останні десять років я старанно готувався до такої можливості. Мені було дуже приємно отримати такий дзвінок».
Нобель для Фоссе
В одному зі своїх есеїв Юн Фоссе написав, що повинен спробувати подолати мову, вийти поза неї, щоб уже не було відмінностей і можна було дістатися Бога. Письменником, що справив на нього найбільший вплив, був Мейстер Екхарт. Завдяки цьому середньовічному містикові Фоссе почав у певному сенсі вірити в Бога як Особу. «Я називав себе тим, хто вірить у Бога як присутність — одночасно там і тут. Завдяки ньому [Екхарту] я вирішив перейти в католицизм. Я не міг би цього зробити, якби не Вчитель Екхарт і його спосіб буття одночасно католиком і містиком», — зізнався письменник. Остаточно він прийшов до Церкви у 2012 році.
У світі відомий цикл повістей Фоссе «Септологія», суть яких — у тому, як старий чоловік розбирається зі складними переплетеними дійсностями Бога, мистецтва, самоідентифікації, особистого і сімейного життя. Цим головним персонажем і оповідачем є Осле — навернений у католицизм овдовілий художник, який живе поза селом біля моря в Норвегії. Дія розгортається протягом кількох сповнених спогадів і молитви днів близько Різдвяного періоду, коли художник працює над картиною. Фіолетова і коричнева лінії перетинаються, утворюючи Х, що митець порівнює з хрестом св. Андрія. Герой повісті парафразує уривок із Євангелія від св. Йоана, що світ — це темне місце, а божественне світло світить крізь цю темряву і темрява його не подолає.
Серед нападів депресії та сумнівів Осле глибоко в це вірить і хоче це переказати своєю творчістю: «Це завжди, завжди найтемніша частина зображення сяє найбільше, і я думаю, що так може бути, бо це в безнадії та розпачі, в темряві Бог є найближче до нас, але як це відбувається, як світло, яке я чітко бачу на картині, дістається туди, чого я не знаю. Я цього не розумію, але думаю, що приємно подумати, що, може, так сталося, що так сталося, коли позашлюбна дитина, як то кажуть, народилася в стодолі зимового дня, у Різдво, а зірка вгорі посилала свої сильне, чисте світло на землю, світло від Бога, так, це гарна думка. Я так думаю, що оскільки саме слово БОГ каже, що Бог — справжній, то я думаю, що самий факт, що ми маємо слово й ідею Бога, означає, що Бог — справжній, думаю, що незалежно від того, якою є правда, принаймні є думка, що можна думати, і це власне є воно, навіть якщо нема нічого більше за це; але безсумнівною правдою є, що саме тоді, коли речі є найтемнішими, найчорнішими, тоді видно світло, тоді це світло можна побачити, коли темрява світить, так, і завжди так було, принаймні в моєму житті, коли стає найтемніше — з’являється світло, коли темрява починає світитися, і, може, саме так є в картинах, які я малюю, в будь-якому разі, я сподіваюся, що так воно є».
Хто такий Фоссе?
Юн Фоссе народився в Гауґезунні 1959 року, зростав у маленькому селі на західному узбережжі Норвегії. Фоссе, якого називають неговірким, у літературу потрапив через музику: він писав тексти для поп- і рок-пісень, а в 16 років — перші оповідання й вірші. У Бергені він вивчав літературу, соціологію і психологію, а потім працював викладачем в Академії творчого письменства в Гордаланні.
Фоссе переклав норвезькою мовою твори Франца Кафки, Джеймса Джойса і Семюеля Бекета.
Від 2011 року Юн Фоссе мешкає у «Гротте» — почесній державній резиденції в замковому парку Осло. Дім, який колись належав поетові Генрику Верґеланну, по його смерті держава надає для проживання (до самої смерті) якомусь провідному норвезькому митцеві. 2015 року Фоссе отримав Літературну премію Північної Ради — найпрестижнішу літературну відзнаку Скандинавії, за свою прозову «Трилогію».
Нобелівську премію призначають від 1901 року. Цього року вона становить 11 млн шведських крон (близько 950 000 євро). Це на мільйон крон більше, ніж минулого року.
фінансово.
Щиро дякуємо!
