20 жовтня в Папському григоріанському університеті в Римі відбулося відкриття виставки «Щоб усі були одно», присвяченої св. Йосафатові Кунцевичу з нагоди 400-річчя його мучеництва.
Як повідомляє Департамент інформації УГКЦ, захід, організований Посольством Литви при Святому Престолі, відкрив кардинал Курт Кох, префект Дикастерію у справах єдності християн. Участь у події взяли Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, архиєпископ Вільнюса Ґінтарас Ґрушас, представники Державного Секретаріату Святого Престолу та дипкорпусу, акредитованого при Святому Престолі, а також професори і студенти папських університетів Рима. Виставка триватиме до 20 листопада 2023 року.
У своєму виступі Блаженніший Святослав зазначив, що через цю виставку, а також з інших нагод 12–14 листопада св. Йосафат промовлятиме у Римі в різних місцях різними мовами. І що важливо — він говоритиме в контексті синодального шляху, адже цими днями триває Синод, на який Папа Франциск скликав делегатів з усього світу.
Якби св. Йосафат опинився серед синодальних отців у залі Павла VI та зміг виголосити промову, що він сказав би? Глава УГКЦ зробив кілька припущень.
«Зараз увесь світ ставить собі запитання: куди веде цей синодальний шлях? Думаю, святий Йосафат вказав би нам на момент в історії римських мучеників, коли святий Петро залишив Рим і зустрів воскреслого Христа. Він сказав йому: „Quo vadis, Domini? Куди ти йдеш, Господи?“ Святий Йосафат вірить: шлях Церкви в усі часи є шляхом до святості. І якщо ми вибираємо інший шлях, навіть у синодальному контексті, який приведе нас в інше місце, то це не той шлях, який воскреслий Христос вказав своєму князеві апостолів, засновникові Церкви, а відтак усім його наступникам».
Другий заклик св. Йосафата — синодальна дорога, яка, заохочуючи до святості, стукає сьогодні у двері всіх народів, усіх людей доброї волі з єдиним закликом: «Покайтеся і віруйте в Євангеліє».
У цьому, за словами Блаженнішого Святослава, і полягала місія св. Йосафата, який мав особливу харизму — «викрадення» душ для Христа. «Його називали „душехватом“ саме тому, що він мав харизму спонукати до навернення і відкривати серця до віри в Ісуса Христа, єдиного смислу всього його життя. Не можна бути християнином, не закликавши всіх до церковної спільноти. Не теоретична, дипломатична єдність, а конкретна, повна, неподільна. Саме за цю єдність Церкви він віддав життя».
Третій же заклик св. Йосафата пов’язаний із теперішнім мучеництвом України. «Сьогодні священномученик Йосафат є голосом змученої України. І це справді містика мучеництва, яке сьогодні переживає український народ. Ми часто запитуємо себе: Господи, де Ти? Де Бог, коли щодня з нами поводяться, як із вівцями, веденими на заклання, як говорить псалмоспівець? Святий Йосафат дає нам відповідь: Ісус Христос присутній як паломник в Україні, у ранах, у стражданнях, у болю народу Божого», — наголосив Блаженніший Святослав.
Тому св. Йосафат, який «завжди був каменем спотикання» і «завжди випереджав нас на цьому синодальному шляху», сьогодні говорить, що синодальний шлях — «йти разом» — має два аспекти: синхронний і діахронний. «Ми не лише йдемо разом з нашими сучасниками, а й нашими попередниками у вірі, як-от священномученик Йосафат, і тими, хто прийде після нас, — пояснив архиєрей і додав: — Ваші й наші нащадки запитають: а де ви були, що ви робили, коли неоколоніальна війна в Європі показала жахливе обличчя європейської війни в масштабі, якого ніколи не бачили на цьому континенті після Другої світової війни? Святий Йосафат промовляє до нас. Він кидає нам виклик, допомагає відкривати та давати християнські відповіді на екзистенційні питання наших народів сьогодні».
Блаженніший Святослав подякував Посольству Литви при Святому Престолі за організацію виставки і всім литовцям, які «вважають історію Греко-Католицької Церкви невід’ємною частиною своєї національної історії», а також усім присутнім на відкритті виставки. «Сподіваюся, це стане нагодою послухати могутній голос святого Йосафата», — завершив Глава УГКЦ.