Україна

Помер семінарист Михайло Артковський. «Наша семінарія отримала нового покровителя»

Czytać po polsku

09 Листопада 2023, 14:43 7168

Як повідомляє курія Кам’янець-Подільської дієцезії, вчора увечері, 8 листопада 2023 р., після важкої хвороби відійшов до Господа семінарист Вищої духовної семінарії Святого Духа в Городку Михайло Артковський. 

Похоронна Свята Меса відбудеться завтра, 10 листопада, о 12:00, у парафіяльному храмі св. Михайла Архангела в м. Дунаївцях. 

Два роки тому ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Леон Дубравський звернувся з листом до всіх настоятелів та адміністрацій парафії своєї дієцезії. Владика просив провести додаткові збірки пожертвувань, призначених на лікування Михайла Артковського. Цей мужній юнак прагнув стати священником Вселенської Церкви і був готовий боротися за життя — однак був готовий прийняти й іншу волю Бога щодо себе.

 


Михайло у день облачин, 8 грудня 2018 року (з архіву семінарії)

 

Про померлого семінариста згадує о. Олександр Халаїм — священник Кам’янець-Подільської дієцезії, духовний отець дієцезіяльної семінарії Святого Духа.

— Це був перший син цих батьків, син довгоочікуваний, вимолений. У семінарії він прагнув стати священником — але водночас прагнув бути святим священником. Це було видно з того, як сумлінно він виконував свої обов’язки, як старався реалізуватися на всіх площинах, щоби служити людям якнайкраще.

Його хвороба стала несподіванкою для всіх. Ніхто такого не очікував! Проявилось його захворювання під час Дня зосередження в молитві. А потім, коли Михайло вже зрозумів, що має пухлину в мозку, що це буде довга дорога — доведеться пережити не одну операцію, не одну хіміотерапію, — то поставився до цього з лагідністю і смиренням. Від нього можна було вчитися, як приймати страждання. Бо відомо, що такі хвороби це завжди страшно; а він завжди був усміхнений, і навіть для своїх батьків, які сильно переживали, був потіхою.

Він підходив до цього з глибокою вірою та цілковитою довірою до Господа, і все приймав. Фактично ніколи не скаржився, часто усміхався. Ніхто, мабуть, не знає до кінця, за кого він жертвував свої страждання, свій біль… Але було до кінця видно, що в своєму серці він сильно прагнув бути священником, прагнув священницького служіння. Однак Господь вибрав для нього іншу дорогу. І зараз, я думаю, наша семінарія отримала нового покровителя. І його однокурсники, які стали священниками, також мають свого покровителя. Сподіваюся, що через нього ми будемо випрошувати нові покликання, а він буде заступатися за нас, за нашу дієцезію, випрошувати для нас, щоб і ми також були святими, щоб насправді виконували наше служіння — не якось «автоматично», але в цілковитій пожертві.

Михайло, певно, не одного би навчив, що ми багато різного в нашому житті не розуміємо, не можемо пояснити раціонально, але головним є цілковита довіра до Бога — а далі Бог поведе. Всі сподівалися на чудо, але Господь вибрав для нього саме такий шлях…

Із його поведінки, із його вибору було видно, що він був готовий прийняти цей шлях. Він усвідомлював, що з ним відбувається, які наслідки будуть, — і він це приймав із цілковитою довірою і посвятою. Особливо в теперішні часи це може навчити нас по‑справжньому довіряти Богу. Бо ми часто запитуємо: чому, для чого, чому саме так? — а маємо зробити все, що треба з нашої сторони. Михайло мав не одну операцію, хімію, він боровся за своє життя, але водночас був повний довіри Божої. З одного боку — я роблю все, що є можливим; а з другого — Боже, я Тобі цілковито довіряюсь, і Ти веди мене.

Мати Михайла казала, що він до кінця був вірний Богові, помер з усмішкою і сльозами в очах. Тому я переконаний, що ми справді отримали зараз ще одного покровителя, який буде за нас заступатися в Небі.

 

Михайло Артковський, 25-річний семінарист IV курсу, прожив на світі не набагато довше за юного Карло Акутіса, який теж помер від онкологічної хвороби, з усмішкою і в повній довірі до Бога. Маємо тепер «українського Акутіса». Завтра в Дунаївцях молодого семінариста поховають біля храму.

«Огорнімо нашою молитвою Михайла, щоб милосердний Господь прийняв його до свого Небесного Царства, — закликає повідомлення від курії Кам’янець-Подільської дієцезії. — Вічне спочивання дай йому, Господи, а світло віковічне нехай йому світить. Хай спочиває у мирі вічному. Амінь».

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com z-lib books