Мати Тереза з Калькутти, канонізована у 2016 році, навіть після своєї смерті залишається «незручною» фігурою для лівих атеїстичних кіл, що воюють із Церквою, принижуючи її заслуги перед людством.
В Україні суперечки довкола її постаті вибухнули з новою силою після того, як співачки Jerry Heil і alyona alyona запропонували для відбору на Євробачення пісню «Teresa & Maria», яка містить, зокрема, рядки «З нами Мама Тереза і Діва Марія» — і яку букмекери вважають фаворитом на етапі відбору.
Саме лише згадка про «неоднозначну» (як, у кращому разі, її називають світські медіа) святу Католицької Церкви викликала напад люті у користувачів соцмереж — хоча виконавиці наголосили, що лише використали постать Матері Терези як загальноприйнятий символ милосердя і доброти.
Та насправді ці суперечки не нові. Вони тривають уже десятиліттями, від самої смерті засновниці Місіонерок Любові. Ось які аргументи наводять її критики — і ось що насправді за ними криється.

«Вона була садисткою, яка насолоджувалася стражданнями»
«Садизм» Матері Терези полягав, зокрема, у тому, що вона дотримувалася католицького вчення про цінність людського життя. Якщо почитати обурені коментарі у мережі — можна дізнатися, що вона була «жахливою людиною, яка виступала проти абортів». Із цього збоченого погляду, «садистом» є будь-хто з нас, католиків. І щоб у цьому переконатися, достатньо написати в соцмережі будь‑що пролайферське.
Що стосується страждань, то, знов-таки, ставлення Матері Терези до смерті і страждань — це цілком католицький погляд. Як католичка, вона вірила, що перебувати з Богом у небі — краще, ніж тут, на землі; вона вірила у тлінність плоті й безсмертя душі; однак це не означає, що вона навмисно знущалася з людей.

«Вона тримала людей у жахливих умовах»
Люди у теплих кріслах, зі смартфонами в руках, мають вкрай обмежені уявлення про насправді жахливі умови, в яких живуть мільйони людей «третього світу». Покликання Місіонерок Любові — це розділяти бідність із тими, кому вони служать, полегшуючи їхні страждання. Вони допомагають тим, хто перебуває на самому соціальному дні; хто без їхньої допомоги приречений жити й помирати просто на вулиці. Вони не будують надсучасних лікарень і не роздають житло; вони самі живуть у цілковитій бідності й забезпечують найбідніших елементарними умовами. У цьому суть їхньої місії. Однак тих, хто краще знає, «як треба», завжди набагато більше, ніж тих, хто готовий піти у бруд і сморід нетрів, вишукуючи там тих, хто ледь животіє, щоб відмивати їх, годувати і перев’язувати їхні рани.

«Вона відмивала гроші й жила у комфорті»
Критики люблять вказувати на «вбогість та антисанітарію» в домах милосердя Матері Терези порівняно з сумами пожертв, які вона отримувала від благодійників (рахувати чужі гроші і вказувати, як краще ними розпоряджатися, — це давня розвага з часів Юди Іскаріота). Насправді немає жодних фактів, які б доводили, що Мати Тереза неетично розпоряджалася фінансами — і, тим більше, витрачала їх на себе. «Надлишки» грошей, які отримували Місіонерки Любові, вона передавала Церкві для розподілу між іншими благодійними ініціативами. Іншими словами, вона не накопичувала пожертви: Мати Тереза залишала своєму згромадженню стільки, скільки необхідно для його місії, а решту переказувала далі — щоб Церква могла послужити якомога більшій кількості нужденних.

«Вона ніяка не свята, а канонізація — фальшивка»
По-перше, з атеїстичного погляду, «фальшивкою» є будь-яка канонізація, бо атеїсти не вірять у сопричастя святих, у чудеса, здійснені за їхнім заступництвом, і загалом у вічне життя. По‑друге, поняття «святий» у світській мові часто означає «ідеальний, позбавлений будь-яких вад»; натомість Церква розуміє святість як небесне життя, до якого покликаний кожен із нас, а канонізацію — як публічне визнання героїчних чеснот. Безсумнівно, Мати Тереза не була особистістю, позбавленою недоліків, — як будь-яка, навіть найдобріша і найпрекрасніша людина. Вона робила помилки і відчувала сумніви. Кажуть, що вона ходила до сповіді як мінімум щотижня. Але немає жодних доказів того, що вона діяла зі злими намірами.

Індійський контекст
«Можливо, вона була неоднозначною. Але люди, які це пишуть, не розглядають ситуацію з двох сторін: не знають, хто поширював цю інформацію. Після того, як нам почали писати, я ознайомилася з цим питанням — і виявилося, що це розкручувала Індія з питань релігійних та політичних», — прокоментувала співачка Jerry Heil.
Насправді, щоби зрозуміти чорну піар-кампанію проти Матері Терези, треба розуміти контекст країни, у якій працювала вона сама та її сестри-місіонерки. Індія — це країна, якою керують радикальні індуїсти, що дуже вороже ставляться до християнства: там арештовують священників і богопосвячених, ухвалюють антихристиянські закони «проти примусових навернень» і практикують вибіркові аборти на підставі статі. Навіть далекій від католицизму співачці, яка захотіла розібратись у питанні, вистачило відкритої інформації, щоби зрозуміти: Мати Тереза — незручна фігура для індійської політики, з якою намагаються воювати навіть після її смерті.

«Знову релігія, який жах!»
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що людей, яких дратує Мати Тереза, дратує християнство як таке. Власне, частина коментаторів, яких розлютила пісня для відбору на Євробачення, і не приховує свого роздратування використаними в ній релігійними образами. Спробуйте провести мисленнєвий експеримент: уявіть, що замість Матері Терези у пісні фігурував би будь-який інший католицький святий. Як швидко коментатори в інтернеті затаврували би, скажімо, Франциска Ассізького — «божевільним», Дона Боско — «шахраєм, що наживався на дітях», а Джанну Беретта-Молля — «фанатичкою, якій промили мозок антиабортною пропагандою»?
Відповідь здається цілком очевидною.
*
Коли хтось бачить добро, яке робить віруюча людина, — виглядає логічним пов’язати її дії з її вірою. Але ця логіка не може примиритися з безвір’ям, із ненавистю до Церкви й нігілізмом, якими заражене сучасне суспільство. Очорнюючи цю людину і знецінюючи її заслуги, люди намагаються штучно примирити свої внутрішні переконання з тим, що бачать на власні очі. Тому ми, мабуть, почуємо ще багато лихих слів на адресу Матері Терези — незалежно від того, чи братиме участь у Євробаченні згадана пісня.