Хоча храм — місце для офіційних літургій, християни не обмежені молитвою лише у священному місці. Зокрема, дім часто називають «домашньою Церквою».
Християни можуть молитися будь-коли і будь-де, однак навіть у наших власних домівках є місця, більш придатні для молитви.
Комусь може бути краще молитися у себе в спальні, а не у вітальні. У той самий час для когось може бути навпаки: вітальня краще пристосована для домашньої молитви.
Катехизм Католицької Церкви заохочує християн призначити певне місце у своєму домі місцем молитви:
«Для особистої молитви це може бути “куточок молитви” зі Святим Письмом та іконами, щоб ми перебували “у прихованні”, перед нашим Отцем. У християнській родині такого типу невелика капличка сприяє спільній молитві» (ККЦ, 2691).
Молитовні куточки — популярна традиція у християнських домівках Сходу, хоча останнім часом вона набуває поширення й у домівках західних християн.
У когось є «молитовний стіл» зі статуями і зображеннями, а хтось має просто полицю, на якій стоїть улюблена ікона.
Найкраще місце для молитви буде різним для кожної сім’ї й окремої людини, та головне — спробувати вибрати таке місце у своєму домі, яке сприятиме приватному молитовному життю.