Традиція і народна побожність часто зображують Ісуса та Йосифа теслями, які працюють разом у майстерні, ділячись інструментами й виготовляючи стільці, табурети і столи.
Деякі іспанські барокові картини навіть зображують юного Ісуса зі скалкою у пальці, з крихітною краплею крові, що тече з ранки, або з дерев’яною колодою на плечі під час роботи в майстерні,що немов передвіщає Його пізнішу смерть на хресті. Але чи говорить про це сам біблійний текст? Перегляд грецького оригіналу, латинського перекладу та історичного контексту Ісуса може прояснити це питання… або ні.
Більшість перекладів Святого Письма використовують слово «тесля» для опису ремесла Ісуса та Йосифа. Але грецьке слово, яке міститься у Євангеліях від Матея і Марка, можна читати у різний спосіб. Це слово «téktōn», загальний термін, яким називають ремісників, майстрів і деревообробників (тому так, воно може перекладатися як «тесля»), але цікаво, що воно може стосуватися каменярів, будівельників, або навіть тих, хто досяг успіху у своїй справі і здатен навчити інших («майстер»).
Латинський переклад (Вульгата) використовує слово «faber» — широкий термін для позначення робітників і ремісників. Faber, безумовно, може працювати теслею, але для позначення теслі за фахом у латинській мові використовують слово «lignarius».
Професор Джеймс Д. Тейбор, біблеїст з Університету Північної Кароліни, припускає, що «будівельник» або «каменяр» було би кращим перекладом грецького «téktōn» щодо Ісуса — з дуже конкретних причин. З одного боку, у своїх проповідях Ісус часто використовує метафори, навіяні будівництвом: посилання на наріжні камені й тверді фундаменти можуть свідчити про те, що Ісус був знайомий з деталями планування, фінансування, закладки та будівництва будинку. До того ж, регіон, де жив і помер Ісус, не дуже багатий на деревину — більшість будинків у Його часи були кам’яними, тож думка, що Ісус і Йосиф могли займатися будівельною справою, має сенс.
Але з цим теж не все просто. У Септуагінті (найпершому перекладі єврейської Біблії з івриту та арамейської на грецьку) ми знаходимо грецьке «téktōn», яке вживається у Книзі Ісаї, а також у списку робітників, які відбудовували Храм у другій Книзі Царів, щоб відрізняти тесль від інших робітників. Це розрізнення було вже класичним, оскільки грецька мова часто використовувала слово «téktōn» для позначення саме теслі, «lithólogos» — для каменяра і «laxeutés» — для муляра. Цілком логічно вважати, що таке поширене вживання слова успадкували й автори Євангелій, які добре знали Септуагінту.
Однак необхідно порівняти грецьку мову в Септуагінті з оригінальною єврейською мовою в Книзі Ісаї. Грецьке «téktōn» — це слово, яке зазвичай використовується для перекладу загальноєврейського «kharash», що означає «майстер». Проте «téktōn xylon» — дослівний переклад єврейського «kharash-‘etsim», «майстер лісу [тобто робіт з деревом]», і саме це визначення насправді міститься в Книзі Ісаї 44, 13. Угорський бібліст Геза Вермес припустив, що грецьке «téktōn» було перекладене не з єврейського «kharash», а з арамейського «naggara». Фактично, каже Вермес, коли Талмуд називає когось «теслею», це може означати дуже освічену людину, тобто автори Євангелій наголошували: Йосиф був освіченим чоловіком, не лише мудрим, але й обізнаним у Торі, незалежно від його ремесла.
Читайте також: Чи був старим Йосиф-Обручник?
фінансово.
Щиро дякуємо!
