Звісно, слово «канонізував» тут можна вжити в лапках, бо ж не було жодного канонізаційного процесу Церкви, та й самої Церкви ще фактично не було. Але канонізувати це визнати святим; ствердити, що хтось уже з Богом у Небі. Саме це сказав до Доброго розбійника Господь Ісус, обіцяючи йому рай «уже сьогодні».
26 березня згадуємо Доброго розбійника — св. Дисмаса (Дизму), датою смерті якого прийнято називати 33‑й рік від Різдва Христового. Хоча на сьогодні всім освіченим людям уже відомо, що Христос насправді народився за кілька років «до Різдва», тож таки краще говорити про «нашу еру», адже цей відлік уже усталений. А символічність дати цієї смерті — глибоко промовиста. Тому св. Дисмас став для віруючих покровителем засуджених на смерть, навернених грішників та помираючих.
Окрім опису з Євангелія від св. Луки, про Доброго розбійника згадують апокрифічні писання. До богонатхнених книг Церква їх не зарахувала, але як певне вираження народної побожності, апокрифи залишаються джерелом «доповнень» у тому, що не суперечить Об’явленій істині. Так, саме з апокрифів до нас дійшло ім’я Доброго розбійника, який розкаявся на хресті: його імовірно звали Дисмасом і він був великим злочинцем, маючи на совісті і пограбування, і вбивства. «Воістину дивна це релігія, в якій Богом є син теслі, першим святим — убивця з Палестини, а першим охрещеним язичником — солдат окупаційного війська, сотник Корнилій», — зазначив публіцист Ріно Камміллері.
Читайте також:
15 святих, які були великими грішниками
Із проповіді «Про хрест і розбійника» св. Йоана Золотоустого:
«Жоден володар би не дозволив злочинцеві ані нікому зі своїх підданих сісти біля себе, коли приймає у власність одне зі своїх міст. А Христос саме так учинив: входить до своєї святої вітчизни, і разом із собою приводить туди злочинця. А чинячи так, Він раю не ганьбить, не завдає йому шкоди присутністю розбійника. Зовсім навпаки: Він цим ушановує рай, бо славою раю є володар, який може зробити злочинця гідним такого місця! Подібно, коли Він вводить грішників і розпусниць у Царство Небесне, це не применшує його гідності, а збільшує її, бо показує, що Він, Володар цього Царства, має владу перемінювати розпусниць і грішників і робити їх гідними такого великого дару та вибраності. Ми захоплюємося лікарем, коли він повертає здоров’я людям, які здаються невиліковно хворими. Отож слушно насправді гідним подиву є Христос, коли зцілює рани, від яких немає ліків, а грішникові до такої міри повертає здоров’я душі, що робить його гідним Неба».
Довкола Ісуса не було випадкових постатей. Кожна має що нам сказати; багато в кому ми можемо побачити себе. Добрий і злий розбійники — це дві позиції перед лицем смерті і страждання: позиція бунту і прокльонів (злий розбійник) та позиція прийняття і довірливої надії (Добрий розбійник). Саме до цього другого Ісус каже: «Сьогодні будеш зі Мною в раї» (Лк 23,43).
Чим заслужив собі рай цей «перший канонізований» Ісусом, святий, який навіть не просив про прощення гріхів, ба й не жалів про свої вчинки? Ісусові, як видно з Євангелій, вистачило того, що він визнав свою провину («ми приймаємо кару, гідну наших учинків»), і що в останні хвилини свого життя його вистачило на людяність, на порух серця — він виказав іншому співчуття («Цей же не зробив нічого злого»). Дехто також підкреслює, що перед лицем зловорожого і насмішкуватого натовпу він один став на захист Ісуса і він один із Ним розмовляв, коли інші втекли або мовчали.
Читайте також:
14 незвичайних заступників: покровитель чоловіків, які мають сварливих дружин, покровитель злодіїв та інші
Закоренілий злодій і небезпечний злочинець, він цим в останню мить свого життя зробив найбільший «напад» — украв собі Небо. Його приклад є надією для всіх тих, кого роздирають сумніви, хто гадає, чи пробачить їх Ісус. Це доказ того, що доля людини вирішується до останньої миті і що ніколи буває запізно…
У санктуарії Святого Дому в Лорето можна побачити дивний хрест. Братові Інокентію да Петралії, францисканцю, який вирізьбив його в 1637 році, вдалося зробити незвичайне. Коли дивишся на хрест спереду — то бачиш обличчя Ісуса начебто байдуже — так, як байдужим і вороже налаштованим був натовп на Голготі. Коли дивишся зліва, зі сторони злого розбійника, то обличчя Ісуса спотворюється у гримасі болю. Але якщо дивитися з правого боку, від Доброго розбійника, — можна побачити легку усмішку на обличчі Спасителя.
Переклад CREDO за матеріалами: Opoka
фінансово.
Щиро дякуємо!
