Вона дружила з папою Левом ХІІІ і була вчителькою св. Джемми Ґалґані. У 1895-1903 роках написала до папи Лева кілька листів, закликаючи його заохочувати всіх вірних Католицької Церкви, щоби прикликали в молитвах Святого Духа.
Хто вона, Елена Ґуерра?
Папа Франциск затвердив чудо за заступництвом блаженної Елени Ґуерри. Це відкриває шлях до канонізації кандидатки на вівтар, знаної як «апостолка Святого Духа». Її вплив на поглиблення в Церкві розуміння ролі Святого Духа неможливо переоцінити.
Вона справді повчала папу (шанобливо зверталася), щоб він заохотив усю Церкву більше прикликати Святого Духа в молитвах. Папа прислухався до цих прохань і опублікував три документи на тему Святого Духа, зокрема — лист до цілої Вселенської Церкви з проханням відправити новенну до Святого Духа перед урочистістю Зіслання в 1895 році. Також папа Лев ХІІІ написав енцикліку «Divinum Illud Munus» про Святого Духа (1897).
«П’ятдесятниця ще не закінчилася!» — писала Елена Ґуерра. «Насправді вона триває невпинно в усі часи і повсюди, оскільки Святий Дух прагнув дати себе всім людям, і всі, хто Його прагне, завжди можуть Його отримати; отож ми не мусимо заздрити апостолам і першим віруючим — ми тільки повинні приготуватись, як вони, щоби добре Його прийняти, і Він прийде до нас так, як і до них».
Елена Ґерра стала засновницею Облаток Святого Духа — чернечого згромадження яке Церква визнала 1892 року. Папа Йоан ХХІІІ назвав Ґуерру «сучасною апостолкою Святого Духа», коли 1959 року звершував її беатифікацію.
Елена Ґуерра: та, що жертвувалася за Папу
Народившись у шляхетній родині в місті Лукка, в Італії, 1835 року, Елена була дівчиною добре освіченою та добре сформованою у своїй вірі.
Протягом більшої частини 20 прожитих років вона була прикута до ліжка серйозною хворобою, яка стала для неї водночас і викликом, і благословенням, скеровуючи її старання до роздумів над Святим Письмом і творами Отців Церкви.
Елена відчула покликання присвятитися Богові під час паломництва до Рима зі своїм батьком, яке звершила, повертаючись до здоров’я. Вона брала участь у ІІІ відкритій сесії І Ватиканського Собору в базиліці св. Петра, у квітні 1870 року, а пізніше, 23 червня 1870 року, зустрілася з папою Пієм ІХ.
«Побачивши папу Пія ІХ, вона була так зворушена, що, повернувшись до Лукки, присяглася пожертвувати своє життя за папу», — сказано в матеріалах Дикастерію з питань канонізацій.
Всупереч волі своєї сім’ї, у 30‑річному віці Елена Ґуерра заснувала чернечу спільноту, що займалася освітою. З часом спільнота переросла у згромадження Облаток Святого Духа.
Одна з її учениць, Джемма Ґалґані, яка вже випередила свою вчительку на шляху прославлення і стала святою, написала в автобіографії про сильний духовний вплив сестер-облаток на її освіту. Ґуерра особисто навчала Джемму французької мови та історії Церкви. Також Елена звільнила сім’ю Джемми від оплати за навчання, коли ця родина опинилась у фінансових труднощах.
Листуючись із папою Левом ХІІІ, Елена Ґуерра також написала шерег молитов до Святого Духа — зокрема, Коронку до Святого Духа, просячи Господа, щоб «зіслав свого Духа і відновив світ».
Засновниці нового згромадження довелося зіткнутися з труднощами в останні роки життя — деякі сестри звинуватили її в поганому керівництві, через що вона відмовилася від обов’язків настоятельки.
Елена Ґуерра померла у Велику Суботу 11 квітня 1914 року. Її поховали в храмі св. Августина в Луцці. Сестри-облатки, яких вона заснувала, продовжують її місію в Італії, Камеруні, Канаді, на Філіппінах і в Руанді.
Дух — те, що врятує Церкву
Нам, сьогоднішнім, які маємо безліч молитов і можемо просто «не встигати все помолитися», дещо складно зрозуміти, чому Елена так наполягала у листах до папи (всього їх було 13) на запровадженні великої і широкої побожності до Святого Духа.
Елена Ґуерра належить до маловідомих, або й просто забутих містичок Церкви. Змалку бувши слабкого здоров’я, вона рано відкрила радість духовності. В тому, що стосувалося містичного досвіду, оточення її мало розуміло; однак вона була наполегливо вірна місії, що була їй довірена: повернути Святому Духові центральне місце у християнському житті.
«Адорацію Святого Духа, — писала вона, — я завжди переживала дуже гаряче у своєму серці, попри те, що ніхто мені цього не вказував і попри те, що я не знала жодних книжок, які могли б мене цього навчити».
У середині ХІХ століття — епохи духовності хреста й покути — об’явлення Елені Святого Духа як Божої любові безсумнівно набирає пророчого значення.
«У Бозі любов завжди досконала, а отже — існує завжди, вічна… а цією любов’ю є Святий Дух, автор усіх чудес любові». Містичний досвід Елени виразно лежить на лінії об’явлень Святого Духа як любові-в-дії, любові, яка вчить любити: Прекрасне діло розпалювання сердець любов’ю Бога — це характерна риса цієї Любові. Прийшла Любов — і людина полюбила». Ісус розпалив любов у серцях Апостолів, коли «зіслав їм Святого Духа, тобто сутнісну і особову Любов самого Бога».
1870 року завоювання Рима остаточно запечатало втрату Церквою земної влади. Вбачаючи в цій події повернення до початків апостольської проповіді, Елена ще інтенсивніше закликає поставити Святого Духа в центр життя. 1895 року вона пише до папи Лева: «Святіший Отче, тільки Ти можеш зробити, що християни повернуться до Святого Духа, щоби Святий Дух повернувся до нас (…). Я б хотіла Тебе попросити, заради любові Божої, щоб Ти не відкладав із рекомендаціями цієї спільної молитви». Незабаром потім Лев ХІІІ видає лист «Provida matris charitate», яким запроваджує святковий період молитви до Святого Духа, що триватиме від Вознесіння до П’ятдесятниці.
Чудо і канонізація
Папа Франциск визнав чудо, приписуване заступництву Елени Ґуерри: зцілення чоловіка на ім’я Паулу в Уберландії (Бразилія) в 2010 році після того, як він упав із дерева і довго лежав у комі, маючи серйозне ушкодження мозку. Чоловікові зробили операції краніотомії та декомпресії, однак його стан погіршувався; через 10 днів після нещасного випадку розпочато процедуру встановлення смерті мозку.
В цей час члени Віднови у Святому Дусі організували молитву за його повернення до здоров’я, просячи всіх молитися про це за заступництвом Елени Ґуерри. На 10‑й день після початку молитви лікарі ствердили раптове поліпшення здоров’я свого пацієнта, а за неповний місяць після цього його виписали з лікарні в доброму стані здоров’я.
Під час аудієнції для кардинала Марчелло Семераро, префекта Дикастерію з питань канонізації, Папа затвердив декрет про це чудо 13 квітня 2024 року. Незабаром буде оголошено дату канонізації блаженної Елени Ґуерри.
фінансово.
Щиро дякуємо!
