Погляд

Що потрібно і чого не варто казати чоловікам?

13 Травня 2024, 10:03 1373

Жінка у стосунках із чоловіком має звертати увагу на те, ким він є, який великий потенціал у ньому, і має робити все для того, щоб допомогти йому вирізьбити з себе ту особистість, якою він є.

Про те, на що жінка має звертати увагу у стосунках із чоловіком;що потрібно і чого не варто казати чоловікам, розповідає докторка теології Орися Уська.

 

Сила любові жінки — в силі любові Марії

Тільки любляча жінка у змозі все витримати і побачити потенціал чоловіка. Але сила любові жінки — в силі любові Марії (бо ми не маємо в собі ресурсу любити; ми можемо віддати тільки те, що отримали). Марія — та єдина жінка, яка вміє любити вашого чоловіка, вашого сина, вашого священника, вашого брата, вашого начальника, вашого сусіда, вашого депутата, президента, папу тощо — тією любов’ю, що здатна його трансформувати. Тому, якщо хочете змінити ситуацію, то варто постійно віддавати цього мужчину любові Марії і споглядати, як поводиться Марія, що Вона робить, яку любов і прийняття Вона висловлює Ісусові. Марія ніде, навіть на хресній дорозі не сказала Ісусові: «Відступися. Лиши той хрест, це важко. Твоя Кров і так уже пролита. Ці люди відкинули Тебе. Залиши хрест, ідемо звідси». Марія плаче разом зі своїм Сином, вона співстраждає з Його болем, але шанує Його вибір любити до кінця.

Споглядаймо, як Марія поводиться з Йосифом. Запитуймо Її про це в молитві: «Як Ти поводилася тоді? Як Ти поводишся зараз із моїм чоловіком? Що Ти думаєш про нього — про того мужчину, якого Бог поставив у мене на шляху? Як Ти хочеш, щоб я відображала Тебе? Як я можу бути максимально схожою на Тебе, Маріє?»

 

Що потрібно і чого не варто казати чоловікам

«Що Бог з’єднав, то людина нехай не розлучає». Бог з’єднав фемінне з маскулінним в одне. Ми дуже потребуємо одне одного. І ми маємо казати чоловікам, що вони нам потрібні.

Якщо жінка не скаже це своєму синові як мама, а потім жінка не це скаже своєму чоловікові, а буде тиснути на нього без будь-яких пояснень і без віри в те, що з Божою поміччю він може змінитися, то він піде слухати будь-кого іншого. Чоловіки, які не чують, що вони потрібні й що жінка бачить їхній потенціал, слухатимуть будь-яку іншу жінку, будь-який інший голос, який скаже їм це. Бо в кожному чоловікові, хай би на якому дні він був, можна побачити, що він щось може, можна побачити потенціал. Його просто потрібно видобути і про це чоловікові говорити: «Я бачу. Я пізнаю тебе в цьому. Я бачу твій прогрес». Але ніколи не можна порівнювати з іншими. Кожна людина — неповторна, незамінна, її не можна скасувати. Ця людина, ця особистість — є. Вона буде вічно. Її існування триватиме всю Вічність. І жінка покликана сказати, що саме у цьому чоловікові вона бачить потенціал, бачить його труднощі і його прогрес.

Немає прекраснішого чоловіка, ніж той, який визнає, що він не здатний любити, як Христос, але хоче любити так, як Христос. Хто розуміє свою нездатність, визнає її і просить у Бога допомоги. Ми, жінки, маємо про це казати: «Я розумію, що ти хочеш, я бачу, що тобі важко, але я не відступлюся, не відійду, не поміняю тебе на іншого, я буду з тобою в усьому, і мене тішить, як ти процвітаєш. Я бачу цей великий потенціал».

 

Чи потрібно казати чоловікові, що він жаданий?

Потрібно. І не тільки говорити. Всі розуміють, що говорити можна багато. Але уважного чоловіка неможливо надурити тілесно. Якщо йдеться про подружжя і про його сексуальне життя, то чоловік відчуває тілом, чи вона його бажає. І тут важлива мудрість жінки, щоб сказати: «Я приймаю тебе всього. Ти дуже бажаний. Я хочу тебе всього прийняти, щоб ти в мені відпочив. Але я — земна, зранена гріхом жінка, і я розумію, що щось у мені блокує це», казати, не брехати. — Я хочу бути повністю на тебе відкритою. Я хочу тебе прийняти. Але я розумію свою неспроможність це зробити. Я знаю, що тобі боляче це чути. Але так є. Я хочу тебе хотіти. Я хочу вчитися тебе любити. Говори зі мною. Молися зі мною, молися за мене». Щоб чоловік зрозумів, що він бажаний; що він як людина, як особистість, заслуговує на те, щоб цілісно бути прийнятим. І відважний мужчина має прийняти це і вшанувати жінку, не мати до неї претензій.

Сказати чоловікові, що він жаданий, можна трьома способами. Можна збрехати чи маніпулювати — і це неправильний спосіб, чоловік відчує цю нещирість. Жінка може навмисно викликати у мужчини пожадання. Цього теж не варто робити. Це нерозумно. А жінки часто думають, що збудити пожадання — це зробити мужчині великий подарунок. Є різниця між тим, щоб бути відкритою і обдаровувати своєю красою — і тим, щоби збуджувати пожадання. Жінка може робити це, наприклад, одягаючись так, щоб підкреслити свою сексуальність, або спеціально поводитися так, щоби збуджувати хіть. Це не любов і не добро. Бо жінка так змушує чоловіка діяти чи не на рівні інстинктів, рівні тваринному, не бачити своєї чоловічості. Ні жінки, ні чоловіки не мають права трактувати одне одного як сексуальний об’єкт. «Що посієш, те й пожнеш». Якщо жінка так ставиться до чоловіка, то й він відповідатиме їй тим самим. Важлива чистота наміру у глибині серця. Чоловіки насправді відчувають цю чистоту, вони дуже тужать за глибокою інтегральною чистотою жінки. Чистота — це не пуританізм, не набір правил, коли ми придушуємо свою людську природу. Чистота — це інтегральність: я приймаю своє тіло, яке мені дав Бог, вчуся бачити, що це все означає, і запрошую інших, щоб вони ставилися так само. Тому не варто поводитися з чоловіком так, щоби спускатися з ним на рівень тварини.

Третій шлях — це виразити словами, устами, позицією, що ваш чоловік бажаний. І жінка знає, як це зробити. Святий Дух, який є Духом Любові, покаже, як висловити чоловікові всім своїм тілом, що він жаданий, що він прийнятий.

Сутність чоловіка в тому, що він — син. На івриті запитати чоловіка «скільки тобі років?» означає запитати «скільки ти син?» «Син» є коренем слова «будувати». І мужчина покликаний будувати. А ми потребуємо цього будування. Для жінки це запитання звучить як «скільки ти дочка?» На івриті «дочка» — «бат». Це корінь слова «дім». Тобто чоловік покликаний будувати дім.

Отже, чоловік має чути, що він створений не для комфорту, а для величі; про свою величезну гідність; про потенціал і про те, що в усьому цьому — його краса. У жінки краса — це краса її серця і її тіла. Жінки інакше бачать чоловіків: вони бачать їхню внутрішню конституцію. Отож жінкам важливо вчитися того, наскільки тіло важливе для мужчини; але горе тим чоловікам, які думають, що те, як вони виглядають, впливає на те, як його сприймає жінка! Джерело важливості, потрібності м ужини, його справжньої чоловічої краси — в його серці.

 

Що говорити чоловікові, який виховує дітей жінки від першого шлюбу?

Казати, що він супермен, супергерой. Він, приймаючи таке рішення, насправді проживає повноту духовного батьківства. Він — наче св. Йосиф, який виховував не свою дитину. Він розумів, що біологічно Ісус не його син. Але Йосиф був у повноті Йому татом, Ісус називав його так. І Марія на сторінках Євангелія каже Ісусові: «Батько Твій і я Тебе шукали». Це показує, що справжнім є рішення волі прийняти дитину. Можна бути біологічним батьком і навіть жити з цими дітьми вдома, але духовно татом їм не бути.

Мужчина, який мав сміливість узяти на себе високе покликання виховувати не своїх біологічних дітей, ще красивіший від того, що він прийняв цей виклик. Жінка має визнавати і говорити йому про це. Але не давати йому «опускати планку». Бо те, що він прийняв таке чудове рішення, не означає, що він у чомусь іншому не помилятиметься. І це потребуватиме корегування. Тому, визнаючи чесноти чоловіка — відвагу, мужність, витривалість, — треба підтримувати його у цьому і казати, що він такий, як св. Йосиф. Бо так і є. Це його велике покликання.

 

Чоловікові потрібно чути від жінки, що він захисник, воїн, що він важливий

Ідея захисника, сторожа, походить на справді з Едемського саду. Бог поставив Адама порати сад і доглядати його. Він — той, хто стояв на сторожі.

Чоловіки, які сьогодні зі зброєю в руках, фізично боронять нашу землю від окупації, роблять саме те, до чого покликаний кожен мужчина. Це щоденний побутовий героїзм, але в цьому і є суть мужчини: покласти своє життя заради дружини й дітей. Навіть якщо це неодружений хлопець, який не має жінки, то він робить саме те, до чого він покликаний. Це достойне і гідне похвали, й подобається Богові.

Оскільки питання ризику життям стоїть дуже високо і щодня, то чоловік може переступити з цієї реальності у Вічність. Але насправді все оцінюється у намірах серця. Бо, наприклад, четверо чоловіків можуть їхати в одному танку в одному напрямку — зовні це виглядатиме однаково, — але наміри у кожного у серці можуть бути різні. Один не боїться покласти своє життя, щоб захистити тих, хто цього зробити не може. Це прекрасна інтенція. Але інший, можливо, утік із дому на війну від жінки, яка, на його думку, «виносила йому мозок». То він герой — чи боягуз? У кожному серці пшениця і кукіль ростуть разом. У серці кожної людини намішані різні наміри, тому варто щодня себе запитувати: «Чому я це роблю? Чи тому, що хочу бути, як Бог; вчитися класти своє життя за інших, як Ісус, буквально? Чи я просто хотів утекти з дому, від жінки, дітей, відповідальності?» Бо думав, що буде героєм, коли піде на війну, а виявляється, що героєм треба було бути тоді, коли жінка не могла спати після пологів і варто було бути поруч. Але вдома ніхто не дав орден. Який тут намір: слава, заслуги — чи дозрівання в любові?

Тому кожен чоловік, який зараз на фронті, має пам’ятати, що боротьба насамперед іде в їхньому серці. І можливо, саме в цей час, коли вони далеко від дому, від жінки з дітьми, від мами, варто зробити іспит сумління: хто я для моїх домашніх? Ким я був, коли я жив із ними? Як вони почувалися, коли я повертався додому? Чи я був надійною опорою? Чи моя жінка могла подзвонити до мене будь-коли без страху бути засудженою? Чи я приносив у дім мирі радість, доповнюючи своєю любов’ю те, що робилося в домі, чи приносив напруження? Чи був я здатний дарувати себе іншим, чи цікавився тільки футбольним матчем, не звертаючи уваги на жінку і дітей? Чи не легше мені любити їх на відстані?

Звісно, далеко не з кожним мужчиною відбувається саме так. Насправді цей героїзм, ця самопожертва, які є вищою мірою: віддати за когось своє життя фізично. Але все починається зі свого дому, з жінки, яку довірив Бог, — мами, сестри, дружини, дівчини. Лінія фронту проходить у серці чоловіка: що він насправді там, на війні, робить? Бо Бог судитиме серце кожного. І боротьба іде за серце кожної людини. Бог єдиний бачить, що насправді в серці.

 

Повністю етер з Орисею Уською дивіться тут.

Читайте також:
Для чого створений чоловік?
Марія, Йосиф і… фемінізм
На чому побудована взаємодія чоловіка і жінки у стосунках?
Як чоловік впливає на оточення?

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Орися Уська

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Immediate Unity z-lib books

Casino news

Casino News Bets News Slots Aviator