«Ми думали, що вже все знаємо про життя. Шлюб був виключно нашим проєктом — навіть якщо ми в храмі просили Бога поблагословити наш зв’язок. Але насправді все було тільки в наших головах: ми й гадки не мали в чому полягає Таїнство подружжя».
Джулія і Томмазо Лоді познайомились у своїй парафії; через шість років одружилися. Як молоде подружжя, спершу активно брали участь у різноманітних євангелізаційних проєктах та реколекціях на тему подружньої любові, плідності й життєдайності. Водночас обоє хотіли будувати своє життя — як це сформулювала Джулія — за принципом «зроби сам»: тобто в переконанні, що молитва молитвою, але все, що робиш, все одно залежить від тебе. Вони планували свій дім, розвивали дружбу, їздили на канікули…
«Ми думали, що вже все знаємо про життя. Шлюб був виключно нашим проєктом — навіть якщо ми в храмі просили Бога поблагословити наш зв’язок. Але насправді все було тільки в наших головах: ми й гадки не мали в чому полягає Таїнство подружжя», — каже Джулія.
Ці двоє віруючих вирішили поглибити свої знання у царині теології тіла і вступили на подипломне навчання про подружню плідність у Римі. «Іронічно було те, що на завершення цих студій ми з’ясували, що шлях плідності для нас закритий. Ми довідалися, що не можемо мати дітей», — згадує Томмазо.
«Це було величезне випробування, як на особистому рівні, так і для нас як пари, — але ми таємничим чином усвідомили, що в цьому випробуванні нас супроводжує Бог. Завдяки навчанню ми зрозуміли, що життя це велика таємниця, яка переростає наші можливості його пізнати, а дитина це дар, а не право, якого ми можемо вимагати», — сказав Томмазо. Так, їм допомогла теологія тіла св. Йоана Павла ІІ, яку лектор назвав «справжнім синтезом нашого буття чоловіком та жінкою».
«І це не був моралізаторський синтез, але те, що ми відкрити як вписане в наші серця!» — додає італієць.
Подружжя Лоді знову зустріло на своєму життєвому шляху о. Ренцо Бонетті, священника з Веронської дієцезії, з яким познайомилися ще вісім років до того. Отець їм пояснював, у чому полягає Таїнство подружжя і чому до євангелізації покликані не виключно духовні особи, але також і подружжя. Священник, сказала Джулія, «показав нове світло, яке осяяло наше подружжя, розширило наші горизонти».
Перед лицем «драми, яку ми переживали в той час, о. Ренцо показав нам: Таїнство подружжя полягає не в тому, маємо ми дітей чи ні. Таїнством є чоловік і жінка, а Святий Дух влитий у нашу сім’ю. Всі сім’ї покликані бути життєдайними: ми маємо творити це життя у наших родинах — але також повинні виходити поза межі нашого дому. Ми сприйняли ці слова не як розраду для когось, хто не може мати дітей, а як захопливий заклик для всіх», — підкреслює Джулія.
Слова о. Ренцо стали для цієї пари закликом до місії, хоча — як вони щиро визнають — їм знадобилося трохи часу для внутрішнього очищення, щоб почати зростати по‑людськи і духовно. «Спершу ми вважали, що буття плідними залежить від наших зусиль, що життєдайність залежить від того, що ми робимо. Тому ми включалися в різні проєкти, проголошення реколекцій та виступи на тему плідності… Але, попри це, в нас залишалась якась пустка, занепокоєння і шукання, що наше подружжя має сенс. В нас також настав певний розкол, бо кожен з нас мав своє розв’язання того, що нас спіткало», — каже Томмазо.
Подружжя Лоді познайомилося зі ще одним священником, який пояснив їм, що вони повинні зупинитись і заново почати спочатку: від любові Бога, який присутній та діє в їхньому коханні, у їхньому зв’язку.
«Нам треба було серйозно поставитися до подружжя як Таїнства. Той отець сказав щось, що залишається вписаним у наші серця: ‘Любов зроджує життя. Якщо ви кохаєте одне одного — життя народиться. Може, не таке, якого ви очікуєте, але народиться’. Ця любов, додав він, має обличчя Пасхи; вона вимагає померти для чогось, щоби постати до нового життя. Відтоді в нас розпочалась нова дорога, яка вимагала, щоб ми відмовилися від своїх планів, щоби довіритися планові Господа Бога. Тоді ми всерйоз сприйняли присутність Бога в нашому житті. Це дозволило нам зрозуміти, що спасіння це не щось, що ми робимо для Бога, а прийняття того, що Бог зробив для нас. Це відкриття, що через іншу людину Христос приходить до мене і любить мене», — сказав глибоко зворушений Томмазо.
«На початку ми силкувалися закрити цю рану безплідності чимсь іншим: якимось нашим ‘планом В’; тим часом же виявилося, що то був для нас ‘план А’, що через цю рану Бог хоче принести життя і зробити нас батьком і матір’ю. З перспективи років можемо сказати, що Бог виконав свою обітницю життєдайності для нас. Ми відчуваємо глибоку радість від того, що сказати ТАК на цей заклик Господа», — підсумувала Джулія.
Італійське подружжя, яке разом уже 14 років, прибуло в Польщу, до Гнєзна, в межах проєкту Misterogrande, на міжнародну зустріч «Відкрий подружжя!», що триває до 3 травня. У зустрічі беруть участь понад 200 осіб — подружжя та сім’ї. Святу Месу для учасників очолив єпископ-помічник Гнєзненський Радослав Орховіч. Він, зокрема, навів слова Кароля Войтили з книжки «Любов і відповідальність»: «Любов ніколи не буває чимсь готовим, чимсь тільки даним чоловікові й жінці, але вона завжди є чимсь водночас заданим». Любов інколи не «є», а тільки постійно «збувається», залежно від внеску кожної людини, від її залученості.
фінансово.
Щиро дякуємо!
