Сто п’ятдесят років тому, 29 травня 1874 року, народився видатний католицький письменник Ґілберт Кіт Честертон. Щоби вшанувати його життя і спадщину, погляньмо на історію його навернення у католицизм і на його роль у католицькому відродженні ХХ століття.
З моменту публікації «Ортодоксії» у 1908 році Честертон був невтомним захисником Католицької Церкви. У своєму романі «Людина, яка була четвергом», також опублікованому в 1908 році, герой заявляє, що «всі ми тепер католики». Герой іншого його роману «М’яч і хрест» — ревний католик, який безперервно обстоює католицизм. Тож не дивно, що більшість його читачів припускали, що й сам Честертон був католиком. Як могло бути інакше, враховуючи католицьку перспективу, яка пронизувала всі його роботи? Однак, хай як це дивовижно, Честертон приєднався до Церкви лише 1922 року, через 14 років після появи «Ортодоксії».
Затримка була пов’язана з тим, що він не хотів робити такий важливий крок, доки його дружина Френсіс, щаслива й задоволена практикуюча англіканка, не погодилася піти з ним. Зрештою, коли сумління більше не дозволяло йому зволікати, він долучився до Церкви без неї. Через кілька років дружина приєдналася до нього.
Людина, яка була ключем до католицького відродження
Як до, так і після його навернення, твори Честертона мали ключове і вирішальне значення для католицького відродження. Це відродження, яке, можна сказати, почалося з навернення святого Джона Генрі Ньюмена у 1845 році, оновилося присутністю Честертона через десятиліття після смерті Ньюмена. Не буде перебільшенням сказати, що він керував католицьким культурним відродженням від видання «Ортодоксії» у 1908 році до своєї смерті у 1936 році.
Серед тих, на чиє власне навернення або відродження у вірі вплинув Честертон, були Ґрем Ґрін, Івлін Во, Джон Р. Р. Толкін, Клайв Льюїс, Дороті Сеєрс, Рональд Нокс, Фултон Шін і Алек Гіннесс.
Читайте також: «Християнство необхідне для виживання цивілізації»: чому англійський сатирик став католиком
Великий поет і «визволитель»
Ґрем Ґрін дуже високо оцінив поему Честертона «Балада про білого коня». Івлін Во запозичив слова честертонівського отця Брауна для свого роману, перетворивши їх на метафору провидіння і благодаті. Толкін хвалив те, що він назвав «честертонівським фентезі» у своєму знаменитому есе «Про казки». Клайв Льюїс завдячував Честертонові наверненням з атеїзму в англіканство, кажучи, що книжка Честертона «Вічна людина» дозволила йому вперше побачити християнську схему історії, викладену перед ним.
«Для молодих людей мого покоління Честертон був своєрідним християнським визволителем», — казала Дороті Сеєрс. Фултон Шін вважав Честертона своїм улюбленим письменником і казав, що він справив на нього найбільший вплив. Сер Алек Гіннесс отримав глибокий досвід навернення, коли грав роль отця Брауна у кіно і незабаром став членом Церкви.
Читайте також: Чому Честертон вважав, що ми живемо у казці
«Відданий син», який продовжує надихати
Беручи до уваги вплив Честертона на віру багатьох його сучасників, не дивно, що після його смерті Папа Пій XI оголосив його «відданим сином» Церкви і «талановитим захисником католицької віри».
Сьогодні, через 150 років від дня народження і майже 90 років після смерті, твори Честертона продовжують надихати нові покоління читачів у пошуках католицької віри — або ж у більшій відданості їй.
фінансово.
Щиро дякуємо!
