Італійсько-філіппінській моделі Амбрі Баттілані Ґутьєррес було 18 років, коли одного серпневого вечора 2010 року її відвезли на «вечерю», як сказав її менеджер. «Вечеря» виявилася однією з горезвісних секс-вечірок тодішнього італійського прем’єр-міністра Сільвіо Берлусконі, які він проводив у своєму особняку.
Прокуратура Мілана розпочала розслідування у грудні 2010 року, після того, як у медіа з’явилися повідомлення, що у цих вечірках брала участь неповнолітня єгиптянка. Ґутьєррес кілька разів свідчила у суді проти Берлусконі та його помічників, а у березні 2015 року стала фігуранткою іншого міжнародного секс-скандалу. Вона була однією з перших жінок, що звернулися до поліції після спроби зґвалтування кінопродюсером Гарві Вайнштайном. Завдяки її свідченням та свідченням понад 80 моделей і актрис США Вайнштайн був заарештований і засуджений внаслідок двох кримінальних процесів у Лос-Анджелесі та Нью-Йорку.
Ґутьєррес каже, що у найтемніші моменти боротьби її підтримала та врятувала віра. Вона була дитиною батька-італійця та матері-філіппінки і росла в Італії з матір’ю-одиначкою. «Я росла, вважаючи себе майже атеїсткою. Коли я бачила, як моя матір молиться, я не могла уявити, що це можливо і для мене», — розповіла вона. Ідея піти у модельний бізнес виникла у неї у підлітковому віці як «фінансова необхідність», щоб утримувати сім’ю.
Ґутьєррес потрапила у фінал конкурсу краси «Міс Італія», і це стало для неї унікальною кар’єрною можливістю. Однак те, що сталося серпневої ночі 2010 року, стало переломним моментом у її житті.
За її словами, коли вона побачила Берлусконі в оточенні оголених жінок, то попросилася піти, але марно. Особистий помічник Берлусконі на ім’я Еміліо Феде — який також був дуже популярним тележурналістом на одному з каналів, що належали Берлусконі — спитав її: «Що, на твою думку, буде, якщо ти підеш?» Вона сприйняла це як попередження, що якщо вона розповість про побачене, то більше не отримає ніякої роботи.
Протягом наступних місяців модель нікому не розповідала про ту ніч. Вона боялася, що їй не повірять, що вона стане мішенню для італійської громадськості, яка на той час переважно підтримувала політику Берлусконі. Та одного січневого ранку 2011 року в туринській газеті з’явилася її фотографія, а у статті було сказано, що три учасниці конкурсу «Міс Італія» брали участь в оргіях в особняку Берлусконі.
Ґутьєррес, що тоді була ученицею старшої школи, пояснила своїм однокласникам, що трапилося, але друзі зреклися її, тоді як папараці оточили небажаною увагою. «Я кілька тижнів не ходила до школи. Папараці проводжали мене аж до порогу. Коли я намагалася говорити, мені здавалося, що до мене ставляться, як до божевільної», — розповідала вона.
Після того, як Ґутьєррес дала свідчення проти Берлусконі, вона не могла знайти роботу моделі в Італії, тому переїхала у Лондон «з 600 євро у кишені та не знаючи ні слова англійською». Вона перестала називати себе прізвищем «Баттілана» і почала використовувати прізвище «Ґутьєррес», щоби спробувати почати все спочатку. «Я ніби жила двома життями. Модель Амбра Ґутьєррес надсилала додому гроші з Лондона, а Амбра Баттілана щоп’ятниці мала повертатися у Мілан, щоби свідчити у суді», — згадує вона. У неї почалася депресія: дівчина спала понад 16 годин на добу і не мала сил вийти з дому. Отримавши пропозицію роботи від модельного агентства у Манілі (Філіппіни), вона вирішила, що це її шанс опинитися якнайдалі від біди, тож погодилася переїхати туди на два місяці, незважаючи на опір родини.
«Я нікого не знала на Філіппінах і нікому не довіряла. Мати боялася, що мене викрадуть або завдадуть мені шкоди, але я була вже мертва всередині. У мене більше не було бажань. Це був мій останній шанс, — згадує вона. — Хоча це теж був світ моди, та я зустріла там дуже релігійних людей, які робили все майже виключно в ім’я своєї католицької віри».
Одного разу дівчину запросили у групу вивчення Біблії. Наприкінці зустрічі катехитка-мирянка вирішила поспілкуватися з Ґутьєррес, і та відкрилася їй. «Я почала так сильно плакати, ніби у мене щось прорвалося зсередини. Мені допомогли зрозуміти, що Бог був поруч зі мною у важкі часи мого життя. Відтоді я віднайшла свою життєву мету», — каже вона.
Ґутьєррес почала вивчати Святе Письмо і відвідувати служби, а також займатися волонтерством на користь дітей-сиріт. Наприкінці двох місяців перебування на Філіппінах вона відчула себе зовсім іншою, спрямованою до людей, а не матеріальних речей. «Я стала не такою злою, у мене було чітке розуміння того, що насправді важливо у житті», — згадує вона.
Ґутьєррес згадує, як катехитка сказала їй: «Ти маєш важкий шлях, яким тобі доведеться пройти. Не бійся йти цим шляхом, бо є Той, хто тебе захищає. Йди вперед». На її думку, ці слова передвіщали те, що сталося у березні 2015 року, коли вона переїхала до Нью-Йорка, отримавши пропозицію роботи. Під час кастингу, призначеного її менеджером, Гарві Вайнштайн намагався зґвалтувати її, але їй вдалося відштовхнути його і втекти.
«Я вийшла з кабінету збентежена і повністю оніміла. У мене тремтіли ноги. Єдине, про що я думала, це про те, що маю піти у поліцію, — розповідає вона. — Коли я прийшла у відділок і розповіла, як Вайнштайн хапав мене за груди, поліцейський подивився на мене і сказав: “Знову?” Я не зрозуміла, що він мав на увазі, але це слово ніби безперервно гриміло в моїй голові. Я вирішила, що мушу зупинити його».
Наступного дня на прохання поліції Ґутьєррес повернулася до Вайнштайна з прихованим в одязі диктофоном. Завдяки цій операції поліцейські почули, як продюсер підтвердив, що напередодні намагався зґвалтувати Ґутьєррес, і як він припрохував її усамітнитися з ним у кімнаті, на що вона відповіла відмовою.
Модель вважала, що цього буде достатньо, щоб довести провину. Однак тодішній окружний прокурор Нью-Йорка не висунув звинувачень проти Вайнштайна, пославшись на відсутність доказів. За кілька днів після інциденту її ім’я з’явилося у таблоїдах, і багато хто не повірив її свідченням. Ґутьєррес каже, що втратила численні контракти, а контрольовані чи фінансовані Вайнштайном заклади перестали запрошувати її на кастинги.
Модель досі мала записи з зізнаннями Вайнштайна. Від страху, що хтось може заподіяти шкоду її сім’ї, вона пішла на угоду з адвокатами продюсера, погодившись знищити записи і не передавати їх пресі.
«Якось мій брат зателефонував мені з Італії і сказав, що якісь люди прийшли до нього в офіс, щоб розпитати про мене. Я була нажахана, бо зрозуміла, що сім’я теж причетна до цієї ситуації, — згадує Ґутьєррес. — Мене не покидала думка, що хтось будь-якої миті може вистрілити мені в голову, щоб я замовкла. Тому я вирішила підписати угоду про нерозголошення».
За словами моделі, її репутація була зруйнована. Вона втратила майже всі контакти, які налагодила в Нью-Йорку, пережила розлад харчової поведінки і впала у ще гіршу депресію, ніж раніше. «Я ніби намагалася покарати себе за те, що не змогла донести правду. Я почувалася нікчемою, бо не допомогла жінкам, яким потрібна була допомога», — розповідає вона.
Зрештою, Ґутьєррес повернулася на Філіппіни, де могла практикувати свою віру і відновити надію на справедливість. Вона каже, що ніби чула голос, який казав їй, що все буде добре, а процес її зцілення від депресії і харчового розладу був переважно духовним. «У своїх молитвах я завжди просила про керівництво і знаки того, що я йду правильним шляхом, — каже вона. — Я завжди отримувала відповіді від людей, які мене підтримували».
У 2017 році Ґутьєррес зателефонував її адвокат і сказав, що хтось у Нью-Йорку хоче її бачити. Це був Ронан Ферроу, одним із журналістів, що збирав інтерв’ю жінок, яких домагався Вайнштайн, для розслідування #MeToo. «Я побачила його, блондина з блакитними очима, і подумала, що це той ангел, посланий з небес, про якого я молилася щодня; бо цей чоловік прийшов, щоб допомогти мені».
Після восьми місяців співпраці з Ферроу Ґутьєррес вирішила порушити угоду про мовчання і опублікувати записи з зізнаннями Вайнштайна. Після того, як його засудили, її знову прийняли у світ моди, де вона працює й сьогодні. Вона також є активісткою некомерційної організації Model Alliance, що бореться з порушеннями прав працівників модної індустрії моди, такими як боргове поневолення, сексуальне насильство і торгівля людьми.
«Своєю історією я хотіла би показати, що навіть на такому складному шляху, як мій, що може здатися гігантською сталевою стіною, правильний вчинок може завести вас далі, ніж якщо ви оберете короткий шлях, — підсумувала Ґутьєррес. — Іноді найважчі речі є насправді правильними, і саме їх слід обирати — але з вірою».
фінансово.
Щиро дякуємо!
