«Для створення зображення людини на Туринській плащаниці знадобилась би енергія великого землетрусу?» Ось воно! Початок нашої ери. Епіцентр — у Єрусалимі; найбільший поштовх — у день розп’яття, повторні поштовхи — у день воскресіння.
Чи справді був землетрус у момент смерті Ісуса Христа? У Євангелії від св.Матея сказано: «І роздерлася завіса храму надвоє, від верху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались» (Мт 27,51). Тепер, через два тисячоліття, вчені нарешті починають пов’язувати біблійні розповіді з речовими доказами. Геологічні дослідження в районі Мертвого моря та Єрусалима проливають нове світло на події, описані у Святому Письмі.
Історичні потрясіння — докази на землі та в Біблії
2012 року ізраїльський геолог доктор Амос Нур разом із британським дослідником професором Ніколасом Амбразейсом проаналізували шари опадів у районі Мертвого моря. Ці знахідки свідчать про те, що сильний землетрус міг статися в першій половині I століття нашої ери — що відповідає описам, уміщеним у Євангеліях. Згідно з Євангелієм від св.Матея, землетрус, який стався в момент смерті Ісуса, був подією великої сили. «Земля затряслась і скелі розпадалися» — цей опис добре узгоджується з результатами, які отримав доктор Амос Нур. Він довів: у 30‑ті роки нашої ери стався сильний землетрус магнітудою близько 6,3 бала за шкалою Ріхтера. Епіцентр був у районі Єрусалима, що могло викликати руйнування як у самому місті, так і в його околицях.
Результати дослідження базуються на аналізі донних відкладень у Мертвому морі. В осадових шарах добре помітні деформації, які свідчать про сильний струс. Дослідники проаналізували шари, відкладені за останні кілька тисяч років, використовуючи ізотопне датування. Виявлені деформації вказують на подію, що могла відбутися саме за життя Ісуса.
Фізичні наслідки землетрусу
Землетрус силою понад 6 балів за шкалою Ріхтера може завдати серйозної шкоди. Якщо це підземні поштовхи в районі Єрусалима — вони можуть призвести до тріскання стін, обвалу будівель або розколу скель. Це руйнування могло зачепити багато святих місць, зокрема і храм у Єрусалимі. Дослідники вказують, що розрив храмової завіси, описаний у Євангелії від св.Матея, можливо, був прямим наслідком цих струсів.
Що цікаво: вібрації, які наближення землетрусу викликало в пісках пустелі навколо Єрусалима, могли пояснити несподівану темряву, що огорнула священне місто під час розп’яття. Пісок, «розбуджений» вібраціями і піднятий вітром над землею, цілком міг закрити сонце на кілька годин. Подібний ефект іноді виникає в пустельних місцях, де частими є поштовхи земної кори.
Інші дані свідчать про те, що землетрус міг спровокувати локальне цунамі в районі Мертвого моря. Аналіз відкладень на цьому місці показує наявність незвичайних шарів, які могли утворитися внаслідок раптового зсуву водних мас.
Висновки науки та віри
Хоча геологічні дослідження не можуть безсумнівно підтвердити події, описані в Біблії, — вони дають захопливі підказки, що пов’язують науку з вірою. Відкриття доктора Нура та професора Амбрасейса показують, що землетрус у час смерті Ісуса принаймні дуже імовірний. Як підкреслюють дослідники, сучасна наука дедалі частіше знаходить підтвердження подій, описаних у Святому Письмі.
Географічно епіцентр землетрусу міг бути в районі Оливної гори (Гетсиманії) або прилеглих долин. Сейсмологи відзначають, що цей регіон розташований в активній тектонічній зоні, — що підкріплює гіпотезу про історичний землетрус. Математичний аналіз деформації осадів дозволяє датувати події з точністю до кількох десятиліть, що надзвичайно важливо для реконструкції минулих подій.
Для віруючих людей сучасні дослідження можуть бути надихущим доказом того, що наука й віра не повинні бути взаємовиключними. Зрештою, землетрус, описаний у Євангелії, був не лише фізичним явищем, але й метафізичним, вказуючи на духовні зміни, що відбувалися у світі.
Уривок із книжки Яна Татури «Знаки з неба»