Якщо священство це покликання, що походить від Бога, — то чи можемо ми якось на це вплинути?
Безперечно, це покликання неможливо нав’язати або здобути вправлянням, наче хороші манери. Але оскільки Боже запрошення чекає, щоби бути почутим, то ми можемо формувати здатність слухати. І саме тут вирішальним є внесок батьків у виховання — з огляду на церковне покликання.
Замало просто того, щоб батьки «нічого не мали проти», якщо син захоче стати священником. Щоб це бажання могло визріти і стати справжнім Божим покликом, потрібно більше — внутрішні передумови.
Визначальне значення має весь духовний клімат у сім’ї. Якщо батьки відкриті на потреби Церкви та світу — у розмовах і спільній молитві, — тоді й «слух» дитини буде налаштований у цьому ж напрямі. Діти мають бути виховані прикладом і прямим наставленням батьків до готовності жертвувати, до радості дарування, служіння та співучасті. Однак найважливішим є спільний послух дітей і батьків Божій волі. Якщо ця готовність до послуху є вершиною сімейної молитви, і якщо повсякденні рішення засновані на Божій волі, — то є всі необхідні умови, щоб Боже покликання могло бути дароване, почуте і прийняте з радістю та свободою.
Тому сім’ю часто називають першою семінарією. Адже саме батьки — перші проповідники віри — часто мають вирішальний вплив на закладення підґрунтя для покликання. Що старшими стають діти, то більшого впливу набуває їхнє оточення. І тому для хлопця, який відчуває потяг до священства, в період дорослішання та можливих труднощів у родині особливо важливо знайти старших друзів або молодіжну спільноту, яка зрозуміє та підтримає його найглибше покликання.
Доми, що сформувались у традиції молодших семінарій і мають на меті підтримувати церковні покликання, також мають своє значення. Звісно, жоден заклад не може замінити добру сім’ю; але добре проваджений дім може дати значно більше, ніж родина, в якій виховання послаблене життєвими негараздами чи іншими обставинами. У будь-якому разі плідна співпраця в цьому напрямі приносить найбільший плід.
Оскільки священство — це благодать, то немає жодного рецепту чи методу, щоб її «викликати». Від нас залежить лиш те, чи ми будемо готові її розпізнати і прийняти. Господь Бог справді чекає, щоб нас обдарувати!
Читайте також:
Загальне священство вірян і священство рукоположення
Священство як таїнство
Священницьке служіння — розподіл ролей
Целібат священників
Священник як людина молитви
Благословення священника
Покликання до священства
Підготував о. Григорій Рассоленко на підставі: о.Вінфрід Вермтер, «Священник з покликання»