Державний секретар Ватикану П’єтро Паролін цими вихідними висловив гостре занепокоєння насильством в Ірані, глобальною політикою сили навколо Гренландії і постійної нестабільністю у Венесуелі.
Кардинал, який раніше обіймав посаду папського представника у Венесуелі і виконував роль головного переговорника від Святого Престолу з В’єтнамом та Китаєм, у суботу виступив перед журналістами на полях Святої Меси в храмі Domus Mariae, пише Aleteia.
Кардинал Паролін повторив висловлене під час проповіді занепокоєння ситуацією з Гренландією — територією, яка дедалі більше потрапляє у перехресні течії глобальної боротьби за владу. Відповідаючи на запитання про зростання геополітичної напруженості довкола Арктики, кардинал Паролін вказав на принцип, який колись визначив повоєнний світ: багатосторонність.
За його словами, рішення, нав’язані силою, є неприйнятними і несуть ризик втягнення націй у «війни в міжнародній політиці».
Його слова перегукуються з давнім католицьким соціальним вченням, яке наполягає на тому, що співпраця між націями — це не ідеалізм, а необхідність, особливо у світі, де перетинаються екологічна вразливість і стратегічні амбіції.
З крижаної Півночі увага Пароліна перемістилася на Близький Схід, про який він говорив у дуже серйозному тоні. Згадуючи протести в Ірані, він говорив про «нескінченну трагедію», оплакуючи вбивство протестувальників власним урядом.
«Я запитую себе: як це можливо — лютувати проти власного народу?» — сказав він, висловлюючи недовіру заявленими масштабами втрат. Його занепокоєння було сформульовано не в ідеологічних, а в гуманітарних термінах, які кореняться у захисті Церквою людської гідності.
Кардинал Паролін висловив сподівання, що мирне рішення досі можливе — сподівання, яке, попри свою крихкість, залишається центральним у дипломатичній позиції Ватикану.
Найдовші роздуми кардинала були присвячені Венесуелі, де повсякденне життя руйнується політичним «глухим кутом» і економічними труднощами. Паролін відзначив постійну роботу Святого Престолу щодо запобігання кровопролиттю, включно зі спробами посередництва у діалозі з президентом Ніколасом Мадуро та іншими представниками режиму. Він визнав, що ці зусилля зазнали невдачі, але наголосив, що Ватикан не відмовився від своїх зобов’язань перед народом Венесуели.
Зараз Паролін сподівається на перехід від невизначеності до стабільності, демократизації та економічного відновлення. «Економічна ситуація справді дуже нестабільна», — сказав кардинал, підкреслюючи людську ціну політичного паралічу.
У сукупності ці зауваження «правої руки Папи» свідчать про ватиканську дипломатію, уважну до географії, але зосереджену на людях. Послання залишається послідовним: мир уможливлюється не домінуванням, а діалогом, освітою і моральним стримуванням. У роздробленому глобальному ландшафті така позиція може здаватися контркультурною, але для Церкви вона незмінна.
фінансово.
Щиро дякуємо!
